Європейський атлас історичних міст: концепція, реалізація й український контекст

Abstract

Ідея європейського атласу історичних міст, з’явившись ще в ХІХ ст., на практиці почала реалізовуватися у другій половині ХХ ст., після виникнення в 1955 р. Міжнародної комісії з історії міст. Методологічною основою атласу стала концепція німецького дослідника Г.Штооба, котрий наприкінці 1960-х рр. запропонував струнку робочу схему, яка дозволила б проводити порівняльні дослідження у загальноєвропейському масштабі. Станом на 2014 р. у 19 державах континенту міждисциплінарні групи науковців у складі істориків, картографів, географів, архітекторів, археологів та інших фахівців підготували понад 500 атласів європейських міст. Опублікувавши 2014 р. міський атлас Львова, наша країна також долучилася до цього престижного загальноєвропейського картографічного проекту.European atlas of historic towns like the idea arose in the nineteenth century, but in practice only began to be implemented in the second half of the twentieth century, when in 1955 was established the International Commission for the History of Towns (Commission Internationale pour l’Histoire des Villes). The methodological basis for the Atlas of historic towns discussed during the 1950–1960’s, until European urbanists not accepted the concept of the German researcher H.Stoob. At the end of 1960’s he proposed a coherent scheme of edition, which would allow to conduct comparative studies in European scale. Obligated maps that have had the same scale were declared: cadastral map of the nineteenth century, map of urban environment at the same time, contemporary city map and map of the development town from ancient times to the present. Prior to 2014 in 19 countries interdisciplinary teams of scientists consisting of historians, cartographers, geographers, architects, archaeologists and others published atlases more than 500 European towns. Ukraine, published in 2014 city atlas of the L’viv, most recently joined this prestigious pan-European cartographical project.