До історії архієрейської кафедри у Новгород-Сіверському монастирі в ХVII ст.

Abstract

Чернігівська єпархія після монголо-татарської навали втратила своє значення на період до середини XVII ст. Відродження цієї архієрейської кафедри відбулося зусиллями архієпископа Лазаря Барановича на базі Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. В дослідженні називається ряд причин влаштування єпархіального центру саме в цьому місці, розглядається культурне значення даної події для Чернігово-Сіверського регіону.Черниговская епархия в результате монголо-татарского нашествия утратила свое значение на период до середины XVII в. Возрождение этой архиерейской кафедры происходит усилиями архиепископа Лазаря Барановича на базе Новгород- Северского Спасо-Преображенского монастыря. В статье указывается ряд причин возникновения епархиального центра именно в этом месте, рассматривается культурное значение данного события для Чернигово-Северского региона.Chernihiv diocese in consequence of Mongol-Tartar invasion has lost its significance up to the middle of the XVII century. The revival of this diocese is happening thanks to efforts of archbishop Lazarus Baranovich on the base of Novhorod-Siverskyi monastery. The article identifies a number of causes of incipience of the diocesan center here, in this place, and is considered the cultural significance of this event for the Chernihiv – Siverskyi region.