Соцреалізм як канонічне мистецтво

Abstract

У статті відстежено історіографію форм канонічності, проаналізовано типологію канонічних мистецтв. Стверджується, що соцреалізм як канонічне мистецтво абсорбував усі канонізаційні практики, вироблені в історії світового мистецтва й теоретичної думки. Соцреалістичний канон побутує як літературна практика, у котрій сформовані певні стильові норми й заборони; як літературна теорія, покликана виробляти та обґрунтовувати доктрини; як історіографічна модель літературного процесу. У статті констатовано, що соцреалізму властива автоканонізаційність як спосіб структурування канону в колонізаційних умовах, коли російська література постулюється каноном для інших національних літератур.The article focuses on the historiography of canon forms and the typology of canonical arts. The author argues that, being a canonical art, socialist realism absorbed all canonizing practices produced throughout the history of world arts and theoretical thinking. The paper demonstrates that the canon of socialist realism is in fact a literary practice with its own style standards and prohibitions; a literary theory aimed at establishing and substantiating of doctrines; and a historiographic model of literary process. The study proves that the socialist realist canon is characterized by self-canonization as a way of canon structuring under the colonization conditions, that is, when Russian literature is generally viewed as a canon for the other national literatures.В статье рассмотрена историография форм каноничности, проанализирована типология канонических искусств. В исследовании утверждается, что соцреализм как каноническое искусство абсорбировал все канонизационные практики, выработанные в истории мирового искусства и теоретической мысли. Соцреалистический канон бытует как литературная практика, в которой сформированы определенные стилевые нормы и запреты; литературная теория, призванная вырабатывать и обосновывать доктрины; историографическая модель литературного процесса. В статье констатировано, что для соцреализма характерна автоканонизационность как способ структурирования канона в колонизационных условиях, когда русская литература позиционируется как канон для других национальных литератур.