Теорія епітафії в українських поетиках XVII – першої половини XVIII ст.

Abstract

У статті розглянуто шкільну теорію епітафії в давній Україні. Термін “епітафія” вживався в поетиках у двох значеннях: як похоронна поезія в цілому і як жанровий різновид. Одні поетики наголошували на епіграматичній формі епітафії, у других під впливом риторики на перший план виходило функціональне призначення епітафії як напису. Аналізується композиція епітафій, способи їх написання, класифікація та специфіка залежно від того, кому вони присвячені.The article gives consideration to the school theory of epitaphs in Ukraine of the late Baroque era. “Epitaphs” were then understood either as funeral poems in general or as a genre definition. Some poetics emphasized the epigrammatic form of epitaphs; others stressed the function of epitaphs as inscriptions infl uenced by rhetoric. The paper also pays attention to the composition of epitaphs, the methods of their writing, their classification and the specific character given to them by the person to whom they were dedicated.В статье рассматривается школьная теория эпитафии в древней Украине. Термин “эпитафия” в поэтиках употреблялся в двух значениях: как похоронная поэзия в целом и как жанровая разновидность. Одни поэтики отмечали эпиграмматическую форму эпитафии, в других под влиянием риторики на первый план выдвигалось функциональное назначение эпитафии как надписи. Анализируется композиция эпитафий, способы их написания, классификация и специфика в зависимости от того, кому они посвящены.