Герменевтика туги, радості й жаху в поезії Т. Шевченка

Abstract

У статті автор досліджує літературно-герменевтичний потенціал поезії Т. Шевченка, водночас виявляючи художньо закодований національний сенс кількох екзистенціалів – туги, радості, жаху.In this article, the author focuses on literary and hermeneutic potential of Taras Shevchenko’s poetry, thereby exploring the literary equivalents of his chief existential experiences, such as melancholy, joy and horror.В статье автор исследует литературно-герменевтический потенциал поэзии Т. Шевченко, показывая художественно закодированный национальный смысл нескольких экзистенциалов – тоски, радости, страха.