Був цілим чоловіком, або ж двопівкульний Франко

Abstract

Навряд чи продуктивно вкладати художньо-естетичну еволюцію Франка у прокрустове ложе лінійного руху “від” і “до” чи розпинати на хрестовині некоректної опозиції народництво/модернізм. Він еволюціонував зі збереженням попереднього досвіду та з перевіркою набутих знань, зокрема, власною художньою практикою. Багатогранний цей чоловік був таки справді “цілим”, за його ж висловом, який незрідка приписують Миколі Вороному.It scarcely can be efficient if one puts artistic and aesthetic evolution of Ivan Franko’s personality into the Procrustean bed of linear motion ‘from’ and ‘to’ or attaches it to the cross-piece of improper opposition ‘populism/modernism’. He evolved maintaining previous experience and verifying newly received knowledge, in particular by own literary practice. This many-sided man was actually ‘whole’, according to his saying often attributed to Mykolа Voronyi.Вряд ли продуктивно вкладывать художественно-эстетическую эволюцию Ивана Франко в прокрустово ложе линейного движения “от” и “до” или распинать на крестовине некорректной оппозиции народничество/модернизм. Он эволюционировал с сохранением предыдущего опыта и с поверкой приобретенных знаний, в частности, собственной художественной практикой. Этот многогранный человек и в самом деле был “целым”, по его же изречению, нередко приписываемому Мыколе Вороному.