Oсобенности отечественной школы радиолокационных систем контроля космического пространства

Abstract

Введение. Украина располагает системой контроля космического пространства, реализованной на основе радиолокационной станции (РЛС) «Днепр», обеспечивающей непрерывный мониторинг космического пространства. Проблематика. РЛС подобного типа относятся к большим сложным и наукоемким техническим системам. Новизна применяемых научно-технических решений, длительные сроки проектирования и изготовления РЛС обнаружили невозможность применения существующих стандартов разработки и постановки на производство и обусловили необходимость создания нового стандарта. Цель. Анализ и обобщение особенностей разработки и изготовления систем контроля космического пространства на базе отечественных радиолокационных средств. Материалы и методы. Применен метод системного анализа особенностей отечественной школы радиолокационных систем контроля космического пространства с использованием научно-технического задела и материалов Главного конструктора по обеспечению эффективного решения возникающих специфических проблем при создании новых поколений РЛС. Результаты. Показано, что для реализации информации, получаемой существующей РЛС, необходимо обеспечение ее конкурентоспособности на возрастающем рынке таких услуг, что возможно как за счет повышения технических характеристик существующих средств, так и благодаря разработке новых. Исходя из специфических особенностей, неизбежно возникающих на разных стадиях жизненного цикла РЛС, наличия достаточного объема научно-технического задела (НТЗ) и опыта создания как данной, так и последующих поколений РЛС, представлен ряд предложений, направленных на эффективное решение вопросов контроля космического пространства (ККП) радиолокационными средствами. Выводы. Обеспечение интеграции и поставки наукоемкой продукции отечественных радиолокационных средств в международные структуры ККП возможно только на путях эффективного использования и стабильного наращивания потенциальных возможностей имеющихся средств на базе существующего научно-технического задела с учетом специфических особенностей построения РЛС контроля космического пространства. Изложены отдельные специфические особенности возникающих проблем и возможные пути их эффективного решения могут быть полезны широкому кругу разработчиков сложных наукоемких систем.Вступ. Україна має у своєму розпорядженні систему контролю космічного простору, реалізовану на базі радіолокаційної станції (РЛС) «Дніпро», що забезпечує безперервний моніторинг космічного простору. Проблематика. РЛС подібного типу належать до великих складних і наукомістких технічних систем. Новизна застосовуваних науково-технічних рішень, тривалі терміни проектування і виготовлення РЛС виявили неможливість застосування існуючих стандартів розробки та постановки на виробництво і зумовили необхідність створення нового стандарту. Мета. Аналіз і узагальнення особливостей розробки і виготовлення систем контролю космічного простору на базі вітчизняних радіолокаційних засобів. Матеріали і методи. Використано метод системного аналізу особливостей вітчизняної школи радіолокаційних систем контролю космічного простору з використанням науково-технічного напрацювання та матеріалів Головного конструктора із забезпечення ефективного вирішення виникаючих специфічних проблем при створенні нових поколінь РЛС. Результати. Показано, що для реалізації інформації, що надходить від існуючої РЛС, необхідне забезпечення її конкурентоспроможності на зростаючому ринку таких послуг, що можливо як за рахунок підвищення технічних характеристик наявних засобів, так і завдяки розробці нових. Виходячи зі специфічних особливостей, що неминуче виникають на різних стадіях життєвого циклу РЛС, наявності достатнього обсягу науково-технічного напрацювання (НТН) і досвіду створення як зазначеної, так і наступних поколінь РЛС, наведено низку пропозицій, спрямованих на ефективне вирішення питань контролю космічного простору (ККП) радіолокаційними засобами. Висновки. Забезпечення інтеграції та постачання наукомісткої продукції вітчизняних радіолокаційних засобів у міжнародні структури ККП можливо лише на шляхах ефективного використання і стабільного нарощування потенційних можливостей наявних засобів на базі наявного науково-технічного напрацювання з урахуванням специфічних особливостей побудови РЛС контролю космічного простору. Викладені окремі специфічні особливості ймовірних проблем і можливі шляхи їх ефективного вирішення можуть бути корисні широкому колу розробників складних наукомістких систем.Introduction. Ukraine has a space monitoring system implemented based on the Dnieper radar that provides continuous space monitoring. Problem Statement. Radars of this type are large complicated high-tech engineering systems. The novelty of applied R&D solutions, long terms of radar station design and manufacture unable applying the existing development and production standards and, therefore, require creating new ones. Purpose. The purpose is to analyze and to summarize the features of development and manufacture of space control systems based on national radar facilities. Materials and Methods. The systematic analysis of the peculiarities of the Ukrainian school of radar control systems for outer space has been applied using the R&D and the Chief Designer tools for more effectively solving specific problems related to creating new generations of radar stations. Results. It has been shown that in order to realize the information received by the existing radar, it is necessary to ensure its competitiveness in the growing market of such services, which is possible through both upgrading the existing facilities and developing new ones. Taking into consideration the specific features that inevitably manifest themselves at different stages of the radar life cycle, the sufficient R&D groundwork and the experience of creating radars of both the current and the future generations, a number of proposals on effective solution of problems concerning the space monitoring with radar facilities have been presented. Conclusions. To ensure the integration and to supply domestic science-intensive radars to international structures for monitoring outer space (MOS) is impossible unless the existing R&D groundwork is effectively used and the capacity of existing facilities is permanently built up, taking into account the MOS radar specific features. The outlined peculiarities of possible problems and ways of their effective solution can be useful to designers of complex high-tech systems.