Рабська праця у сільському господарстві Ольвійського поліса: до постановки проблеми

Abstract

Досліджується роль рабської праці у сільськогосподарському виробництві Ольвійського поліса – ключовій галузі економіки цієї держави. До недавніх пір в історіографії переважав скептичний погляд на інтенсивність залучення праці рабів в аграрному виробництві Ольвії й на поширення рабовласницьких відносин у цьому полісі загалом. Між тим останнім часом відбулося якісне розширення джерельної бази, перш за все за рахунок приватних листів на свинцевих пластинах і кераміці, які демонструють проникнення рабовласницьких відносин у різні сфери життя Ольвії ще з VI ст. до н.е. Інформація епіграфічних джерел у комплексі з археологічними матеріалами та з використанням теоретичних напрацювань сучасного антикознавства дозволяє переглянути усталену картину й обґрунтувати припущення про інтенсивне використання праці рабів у садибах ольвійської хори, особливо в найближчих околицях міста. Останнє стосується, у першу чергу, маєтків заможних ольвіополітів, а також землевласників середнього достатку. Це відкриває перспективи подальшого поглибленого дослідження соціальної структури та економічного життя Ольвії й античних держав Північного Причорномор’я загалом.In this work author researched the role of slave labor in the agricultural production of the Olbia Polis, the key economics branch of this state formation. Until recently, in a historiography prevailed the skeptical view of the intensity of slaves’ involvement to the agricultural production of Olbia and the spread of slave-owning relations in this policy generally. Meanwhile, recently there was a qualitative expansion of the source base. First of all, at the expense of private letters on lead plates and ceramics, which demonstrated the infiltration of slave relations into a different life areas of Olbia from the 6th century B.C. The information of epigraphical sources in conjunction with archaeological materials and theoretical developments of contemporary antique science allows to reconsider the established image and to justify the assumption of the work of intensive slaves’ work in the farmsteads of the Olbia choirs, especially in the immediate vicinity of the city. First of all, it concerns the estates of wealthy olviopolites, and also the average prosperity landowners. Those facts opens the prospect of further in-depth study of the social structure and economic life of Olbia and the ancient states of the Northern Black Sea region in general.