Політика Кремля щодо ісламу у Кримській АСРР (1921–1928 рр.)

Abstract

Політика Кремля щодо релігій в роки так званого «соціалістичного будівництва» була наступально-репресивною, але набула істотних особливостей під час здійснення кампанії коренізації радянської влади на півострові, котра могла здійснюватися тільки у формі татаризації, тобто привернення на бік радянської влади мусульманського населення. У 1920-х рр. керівництво РКП(б) розраховувало залучити Туреччину до своєї сфери впливу, сподіваючись на розгортання світової комуністичної революції на мусульманському Сході. Із цією метою воно відокремило Кримський півострів від радянської України, створило автономну республіку і зробило спробу перетворити її на взірець для народів Сходу. Залишаючись по суті антирелігійною, політика Кремля щодо ісламу набула специфічних рис, які розглядаються у цій статті. Коли сподівання на «світову революцію» зникли, а відносини з Туреччиною стали прохолодними, реальна татаризація у Кримській АСРР припинилася звичним для Й.Сталіна способом: репресіями проти провідних кримськотатарських діячів. У науковий обіг уперше запроваджено документальні матеріали Державного архіву Автономної Республіки Крим, які встановлюють, чому політика, спрямована проти мусульманського духівництва, відрізнялася від політики, яку радянська держава впроваджувала проти представників усіх інших релігійних конфесій.The Kremlin's policy concerning the religions during so-called "socialist construction" was offensive-repressive, but acquired significant features during the campaign of radicalization of Soviet power on the peninsula, which could only be carried out in the form of tatariation (mobilization of the Muslim people on the side of Soviet power). In the 1920's, the leadership of the RCP(b) hoped to bring Turkey into its influence sphere, hoping to deploy the world communist revolution in the Muslim East. For this purpose, it separated the Crimean peninsula from Soviet Ukraine, created an autonomous republic and made an attempt to turn it into a model for the peoples of the East. Remaining in essence anti-religious, the Kremlin's policy towards Islam had acquired the specific features that covering in this article. When the hopes for the "world revolution" disappeared, and relations with Turkey became cool, the real Tatarization in the Crimean ASSR stopped in the way used by J.Stalin: repressions against the leading Crimean Tatar leaders. The documentary materials of the State Archives of the Autonomous Republic of Crimea, which determine why the policy directed against the Muslim clergy, was different from the policy that the Soviet state introduced against representatives of all other religious confessions, was first introduced in the scientific circle.