Історичне письмо пізнього П.Куліша як предтеча консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст. (До 200-річчя від дня народження)

Abstract

Метою дослідження є аналіз історичного письма пізнього П.Куліша. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології. Наукова новизна пов’язана з вивченням соціокультурних контекстів та інтелектуальних впливів на історичний наратив пізнього П.Куліша. У статті показується, що в українській історіографії за ним переважно закріпилася репутація інтелектуала-деструктора. Відзначається, що праці П.Куліша й до сьогодні намагаються спопуляризувати в річищі так званої концепції «возз’єднання». Розглядаються просвітницькі, романтичні й позитивістські впливи на практики та тексти автора. Підкреслюється, що на полі української історіографії він фактично посідав становище приватного вченого. Крім того, П.Куліш був відомий як самобутній письменник, критик, рецензент, перекладач, публіцист і популяризатор. Висловлюється думка про вибіркову та обмежену рецепцію позитивізму в його студіях. Зазначається, що П.Куліш здебільшого сприймав позитивізм із культурної та духовної перспектив. Аналізується історичне письмо у світлі консервативних ідеалів, пізнавальних настанов і світоглядних орієнтирів. Висвітлюється консервативна традиція в репрезентації постаті П.Куліша. Порівнюються концептуальні пропозиції П.Куліша та В.Липинського як консерваторів. Висновки. Наголошується, що останніх єднала низка схожих рис, як-от пошуки органічного суспільного ідеалу, обстоювання традиційних, доіндустріальних цінностей, представлення конфлікту між культурою та цивілізацією, звернення до морально-етичних і релігійних цінностей, дуалістичний поділ світу на природно-матеріальну та ідеально-духовну площини тощо. Обстоюється теза, що П.Куліша доречно репрезентувати як складного та суперечливого предтечу консервативного проекту української історіографії початку ХХ ст.The purpose of the research is to analyze the historical writing of the late P.Kulish. The research methodology is based on the strategies of comparison and typology. The scientific novelty is related to the study of socio-cultural contexts and intellectual influences on the historical narrative of the late P.Kulish. The article shows that in the Ukrainian historiography P.Kulish had mainly the reputation of intellectual destructor. It is noted that the works of P.Kulish and still used to popularize the concept of “reunification”. Educational, romantic and positivist influences on the texts and practices of P.Kulish are considered. It is emphasized that in the field of Ukrainian historiography P.Kulish actually held the position of a private scientist. In addition, P.Kulish was known as an original writer, critic, reviewer, translator, publicist and popularizer. There is an opinion about selective and limited reception of positivism in P.Kulish’s studios. It is noted that P.Kulish mainly perceived positivism from a cultural and spiritual perspective. The historical wring of P.Kulish is analyzed from the perspective of conservative ideals, cognitive instructions and ideological orientations. The conservative tradition in the representation of the figure of P.Kulish is considered. The conceptual proposals of P.Kulish and V.Lypynskyi as conservatives are compared. Conclusions. It is noted that P.Kulish and V.Lypynskyi have a number of similar features, such as the search for an organic social ideal, the defence of traditional, pre-industrial values, the representation of the conflict between culture and civilization, the appeal to moral, ethical and religious values, the dualistic division of the world into the natural-material and ideal-spiritual spheres, etc. It is proved that it is appropriate to represent Kulish as a complex and controversial forerunner of the conservative project of Ukrainian historiography of the early twentieth century.