Філософія мови Олеся Гончара

Abstract

У статті розкрито зміст поняття «філософія мови Олеся Гончара» через аналіз кінематографічного принципу оповідності письменника (стилістеми висловлювань-кінокадрів); діалогічно- монологічну форму передавання роздумів, ліричних відступів філософського змісту; чергування синтаксичних структур із субʼєктом «він» (назва третьої особи) і структур «ти-звертання» як різновиду внутрішньої мови персонажа. Наголошено на концептуалізації індивідуального словника (час, степ, сонце, зоря, творчість, людина, світло, райдуга), естетичній функції різночасових етнокультурем, символічному змісті назв творів Гончара «Берег любові», «Тронка», «Людина і зброя», «Циклон», «Собор», «Твоя зоря».In the article the content of the concept «Oles Honcharʼs philosophy of language» is revealed through the analysis of the cinematic principle of the authorʼs narration (stylistem of expression – film frames); the dialogic-monological form of the transfer of reflection, lyrical digressions of philosophical content; the alternation of syntactic structures with the subject he (the name of the third person) and the structures of «youappeal » as a kind of internal language of character. The emphasis is on the conceptualization of the individual vocabulary (time, steppe, sky, sun, star, man, light, rainbow), the aesthetic function of multi-time ethnoculturems, the symbolic meaning of the names of the Honcharʼs works «The Coast of Love», «The Tronka», «Man and weapons», «Cyclone», «Cathedral», «Your star».