"Утихомиртесь на час і вислухайте мене…" (конфронтаційні комунікативні стратегії в мові класичної та сучасної драми)

Abstract

У статті проаналізовано конфронтаційні стратегії маніпулювання і мовної агресії в діалогах персонажів п’єс Івана Котляревського та Сергія Щученка. Під конфронтаційною комунікативною стратегією запропоновано розуміти ситуативний конфлікт як результат динамічної комунікативної ситуації протистояння, коли мовці обирають стратегію створення і підтримання такої ситуацій протистояння. Зазначено, що така комунікативна стратегія демонструють настанову мовця проти слухачай орієнтована на активне досягнення власних цілей без урахування інтересів партнера. Виділено ядерні конфронтаційні тактики, окреслено процес ускладнення комунікативної ситуації через загрозу позитивному й негативному обличчю адресата. Доведено посилення рівня вербальної агресії й збільшення конфронтаційних стратегій у сучасних п’єсах порівняно з драматичними творами XVIII ст.Conflict is the main genre of play and the driving force behind drama. Internal communication of contemporary dramaturgical discourse is to some extent tense and uncomfortable which is motivated by the generic specificity of play and expressed in non-combining of communicative intentions of characters. Conflict strategies are verbalized by conflict, including strategies of manipulation and speech aggression. The strategy of language aggression involves usage of tactics of insult, irony, criticism, mockery, provocation and more. A confrontational manipulation strategy can be expressed in tactics of threat, indignation, rejection, pressure, demands, etc. These tactics are aimed at seizing the communicative space to impose one’s interests on a partner. During a conflict confrontational strategies in contemporary plays are characterized by usage of tactics with a high degree of negativity that, at the conflict peak, transform insult into the goal of communication in itself. The strategy of language aggression involves usage of tactics of insult, irony, criticism, mockery, provocation and more. The purpose of speech aggression tactics is to express a negative assessment of the addressee and to reduce his or her self-esteem. In I. Kotlyarevsky’s plays characters using the tactics of insult or reproach make sure to comment explaining to the addressee the reasons for their language aggression. At the same time in modern dramaturgy the image or criticism is largely autonomous. Confrontation is one-sided in the process of language communication. When intensified confrontational stimuli can be both stimulus and response responses. At the same time plays of I. Kotlyarevsky lack open confrontation, which exacerbates conflict of a communication situation. Modern plays show a broader and more aggressive range of confrontational tactics as well as more active usage of them. I. Kotlyarevsky’s characters often show desire to alleviate the conflict, as soon as possible to get out of the conflict situation, using weakened tactics of confrontation.