Изучение подводного археологического наследия Крыма. Ранневизантийские амфоры с кораблекрушения у мыса Плака. Археологические и археометрические исследования

Abstract

Начиная с 1991 года ученые Центра подводной археологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (КНУ), под руководством к.и.н. С.М. Зеленко проводили разведки прибрежной полосы между городами Алушта и Гурзуф. С 1991 по 1995 год у мыса Плака было обследовано несколько мест концентрации керамического материала. Исследования были продолжены в 2006-2009 годах.Біля мису Плака підводні археологи виявили сліди кількох корабельних аварій, одна з яких містила вантаж пізньоримських амфор двох класів – з рифленням типу набігаючої хвилі (LRA 1) і з витягнутим корпусом («carrot»). Після проведення типологічного аналізу знайдених амфор було запропоновано датувати комплекс в цілому між серединою VI – початком VII століття. Попередні результати петрографічного і хімічного аналізів показують, що два основні класи пізньоримських амфор з корабля, якій затонув біля мису Плака, не відповідають єдиному центру виробництва. Таким чином, припущення, що весь вантаж потрапляв з майстерень Синопа або з Селевкії Пієрії, можливих постачальників подібних амфор, не підтвердилося.An Early Byzantine shipwreck located off the cape of Plaka (Crimea, Ukraine) during surveys carried two main classes of amphorae, LRA1 and ‘carrot’ ones. The typological study leads to propose a dating of the cargo between the mid of the 6th and the beginning of the 7th century. Preliminary results of petrographic and chemical analyses show that the two classes of amphorae do not correspond to a single production. The hypothesis that the whole cargo came from the workshops of Sinop or of Seleucia Pieria, possible providers of both types, is thus not supported