Проблема історичних інтерпретацій трипільської культури
Завантаження...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Інститут археології НАН України
Анотація
Статтю присвячено аналізу різних підходів до визначення місця трипільської культури серед ранньоземлеробських культур доби міді—бронзи. Зокрема, розглянуто проблему використання відносно неї термінів
«цивілізація» та «протоцивілізація».
Статья посвящена анализу различных подходов к определению места трипольской культуры в системе раннеземледельческих культур эпохи меди—бронзы. Низкоэффективное земледелие «трипольцев», сомнительность существования протогородов, отсутствие трипольской монументальной архитектуры, письменности, социальной стратификации (по крайней мере, в период BII—CI ), а также домашний характер ремесленного производства не позволяют применять термины «цивилизация» или «протоцивилизация» по отношению к Триполью. Теоретические предпосылки «цивилизационного подхода» к трипольской культуре недостаточно обоснованы, разработка понятийного аппарата его представителями оставляет желать лучшего. Выдвинутая в среде профессиональных археологов гипотеза о существовании «трипольской цивилизации» доведена до абсурда авторами псевдонаучных концепций.
The article is devoted to the analysis of different approaches to the determination of the place of Trypillya culture in the system of early agricultural cultures of Copper and Bronze periods. Low-efficient agriculture of Trypillians, doubtfulness of existence of proto-cities, absence of Trypillian monumental architecture, written language, social stratification (at least in the period BII —CI ), as well as domestic character of handicraft production do not allow to apply the terms “civilization” or “proto-civilization” to Trypillya. Theoretical background of “civilized approach” to Trypillya culture is not cogent enouph, and the development of conception means by its representatives could be much better. Hypothesis about the existence of “Trypillian civilization” proposed in sphere of professional archeologists is carried to an absurdity by the representatives of pseudoscientific conceptions.
Статья посвящена анализу различных подходов к определению места трипольской культуры в системе раннеземледельческих культур эпохи меди—бронзы. Низкоэффективное земледелие «трипольцев», сомнительность существования протогородов, отсутствие трипольской монументальной архитектуры, письменности, социальной стратификации (по крайней мере, в период BII—CI ), а также домашний характер ремесленного производства не позволяют применять термины «цивилизация» или «протоцивилизация» по отношению к Триполью. Теоретические предпосылки «цивилизационного подхода» к трипольской культуре недостаточно обоснованы, разработка понятийного аппарата его представителями оставляет желать лучшего. Выдвинутая в среде профессиональных археологов гипотеза о существовании «трипольской цивилизации» доведена до абсурда авторами псевдонаучных концепций.
The article is devoted to the analysis of different approaches to the determination of the place of Trypillya culture in the system of early agricultural cultures of Copper and Bronze periods. Low-efficient agriculture of Trypillians, doubtfulness of existence of proto-cities, absence of Trypillian monumental architecture, written language, social stratification (at least in the period BII —CI ), as well as domestic character of handicraft production do not allow to apply the terms “civilization” or “proto-civilization” to Trypillya. Theoretical background of “civilized approach” to Trypillya culture is not cogent enouph, and the development of conception means by its representatives could be much better. Hypothesis about the existence of “Trypillian civilization” proposed in sphere of professional archeologists is carried to an absurdity by the representatives of pseudoscientific conceptions.
Опис
Теми
Дискусії
Цитування
Проблема історичних інтерпретацій трипільської культури / О.В. Дяченко // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 83-91. — укр.