Репресоване духовенство Чернігівщини: історіографічний аспект

Abstract

Мета дослідження полягає в аналізі праць, присвячених репресованому духовенству Чернігівщини 1920–1930-х рр. Нашими завданнями є встановлення етапів розвитку історичної думки із зазначеної проблематики в регіоні; розкриття основних концепцій та гіпотез, які пропонують дослідники та виявлення історіографічних напрямків у цій проблемі. Методологічну основу дослідження становлять принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму. Для досягнення мети і завдань дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослід ження (евристичний, історико-ретроспективний, історико-генетичний, порівняльно-історичний). Наукова новизна роботи полягає у встановленні факторів, які вплинули на розвиток історіографічного процесу, аналіз змісту робіт вчених та трактування їх думок, вивчення методів, які за стосували дослідники, та виокремлення окремих історіографічних періодів. Висновки: українська історіографія репресованого духовенства була поділена нами на два періоди: перший тривав з 1991 р. по 2015 р. і ознаменувався формуванням по-справжньому «української» історичної думки, переосмисленням старих фактів та дослідженням раніше не проаналізованих джерел. Протягом другого періоду, який тривав із 2015 р. по 2022 р., історична думка мала переважно біографічний характер викладу матеріалу із значно розширеною джерельною базою.The purpose of the research is to analyze works devoted to the repressed clergy of the Chernihiv region in the 1920s and 1930s. Our tasks are to establish the stages of development of historical thought on this issue in the region; to reveal the main concepts and hypotheses proposed by researchers and to identify historiographical directions in this problem. The methodological basis of the research is the principles of scientific objectivism, complexity, systematicity, and historicism. To achieve the goal and objectives of the study, general scientific and special research methods (heuristic, historical-retrospective, historical-genetic, comparative-historical) were applied. The scientific novelty of the work consists in the establishment of factors that influenced the development of the historiographical process, the analysis of the content of the works of scientists and the interpretation of their thoughts, the study of the methods used by researchers, and the identification of individual historiographical periods. Conclusions. We have divided the Ukrainian historiography of the repressed clergy into two periods: the first lasted from 1991 to 2015 and was marked by the formation of truly «Ukrainian» historical thought, the reinterpretation of old facts and the study of previously unanalyzed sources. Analyzing the second period, which lasted from 2015 to 2022, we consider that the historical opinion of this time was mainly biographical in nature, presenting material with a significantly expanded source base.