Філософська антропологія українського бароко і гуманістична думка Київської Русі

Abstract

Аналіз етико-гуманістичних ідей «Повчання дітям» Володимира Мономаха та особливостей філософської антропології українського бароко, таким чином, дозволяє мовити про існування досить стійкої інтелектуальної традиції, що пов'язує в один ланцюг людинознавство Київської Русі із розумінням людини на Гетьманщині у XVII—XVIII ст. Причому у збереженні цієї світоглядно-філософської єдності неабияка роль належить літературно-філософському колу, котре діяло в Чернігові на рубежі XVII—XVIII ст.