Синодик Крупицько-Батуринського монастиря як історичне джерело

Abstract

Важливим джерелом вивчення генеалогії та антропоніміки, яке збагачує нашу історію, є синодики. Синодики або поминальники, чи суботники — це рукописні книги, до яких записували імена померлих для поминання. У деяких з них є відомості про політичних і культурних діячів, згадки про історичні події тощо. Враховуючи їх інформаційну цінність, українські історики І. Білозерський, М. Максимович активно використовували ці джерела у своїх працях. Деякі з синодиків були опубліковані (наприклад, Любецький), інші ж залишилися у рукописному варіанті.