Військовополонені в Уманському повіті у роки Першої світової війни

Abstract

У статті висвітлено юридичний статус, чисельність, умови утримання військовополонених німецької та австро-угорської армій на території Уманського повіту Київської губернії у період Першої світової війни. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та детермінізму, з використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування й узагальнення та загальноісторичних – ретроспективний, історико-генетичний. Наукова новизна визначається відсутністю досліджень військовополонених Першої світової війни в межах українського Правобережжя загалом і Уманського повіту зокрема. На основі архівних матеріалів досліджено та узагальнено різні аспекті становища військовополонених на території Уманського повіту. Висновки. Значна кількість військовополонених, захоплених російською армією протягом Першої світової війни, створила об’єктивні проблеми їх належного утримання, що зумовило їх розподіл по тилових місцевостях, у тому числі на Уманщину. Незважаючи на додаткові витрати у зв’язку з їх утриманням, військовополонені компенсовували наявну нестачу робочих рук внаслідок масової мобілізації. Військовополонені залучалися переважно до сільськогосподарських робіт, що відповідає структурі економіки краю. Специфічна «національна політика» російського військового командування обумовила розміщення у цій місцевості військовополонених австро-угорської армії переважно слов’янських національностей, що сприяло досить м’якому режиму їх утримання.The article highlights the legal status, number, and conditions of detention of prisoners of war of the German and Austro-Hungarian armies in the territory of the Uman county of the Kyiv province during the World War I. The research methodology is based on the principles of historicism and determinism, using general scientific methods of analysis, synthesis, analogy, abstraction and generalization, and general historical methods - retrospective, historical-genetic. Scientific novelty is determined by the lack of research on prisoners of war of the World War I within the Right-bank Ukraine in general and the Uman county in particular. Conclusions. During the World War I, there was a significant number of prisoners of war in Uman county. This fact created objective problems of their proper maintenance, so they were distributed to rear areas. Prisoners of war turned out to be a convenient compensator for the shortage of workers due to mass mobilization. Prisoners of war were involved mainly in agricultural work, which corresponds to the structure of the region’s economy. As a result of the specific «national policy» of the Russian military command, the vast majority of prisoners of war of the Austro-Hungarian army of Slavic nationalities were housed here. To a large extent, this led to a rather mild regime of their maintenance.