Агатангел Кримський як краєзнавець, організатор народознавчих досліджень на Звенигородщині

Abstract

Метою статті є дослідити становлення як краєзнавця одного з членів Української академії наук Агатангела Юхимовича Кримського (1871‒1942), його внесок у фольклорно-етно-графічні дослідження Звенигородського району (Черкаська область). У ході написання статті застосовано біографічний метод при аналізі професійного становлення А. Кримського. Цей метод дозволяє з’ясувати його стосунки з громадськими та науковими діячами кінця ХІХ — початку ХХ ст. З метою систематизації великої кількості краєзнавчих матеріалів зі Звенигородщини, зібраних ученим протягом сорока років, було застосовано метод математичної статистики. У нашій роботі використано методи критики історичних джерел, що визначаються специфікою об’єкта дослідження. Комплексне застосування різних засобів пошуку, аналізу і синтезу допомогло оптимально використати архівні дані та опубліковані джерела. Основні результати дослідження продемонстрували, що А. Кримський зробив значний внесок у розвиток українського краєзнавства. Ідея створення етнографічної збірки «Звенигородщина, Шевченкова батьківщина, з погляду етнографічного та діалектологічного» (Київ, 1930), присвяченої рідному краю, зародилась ще в юності та не полишала вченого протягом життя. Проте завершити омріяну краєзнавчу працю і видати широким накладом він не зміг через політичні репресії. В архіві А. Кримського зберігається численний етнографічний та фольклорно-філологічний матеріал, частково опрацьований автором. Ці записи є свідченням не лише великого натхнення та працелюбства вченого, його любові до рідного краю, але й містять численні унікальні оригінальні краєзнавчі дані зі Звенигородського району, – батьківщини українського генія Тараса Шевченка. Перспективи подальших студіювань цієї теми мають допомогти розкрити зміст праці «Звенигородщина, Шевченкова батьківщина, з погляду етнографічного та діалектологічного» та провести джерелознавчий аналіз її неопублікованих томів. Практичне значення статті полягає в тому, що її матеріали та результати можна використовувати при написанні праць з історії розвитку українського краєзнавства кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст., при створенні спеціальних курсів з краєзнавства України. До створеної моделі дослідження можна вдатися під час вивчення наукової спадщини інших діячів української науки та культури. Оригінальність дослідження ‒ це постановка та опрацювання актуальної теми, яку не було ґрунтовно досліджено в історичній науці. У статті досліджено зміст крає-знавчих творів А. Кримського, які стосуються Звенигородського району, та питання збору, збереження і публікації цих даних. Визначено місце вченого як одного з організаторів етнологічних досліджень в Українській академії наук і з’ясовано питання його етнологічної співпраці з видатними постатями української науки.This article explains how Ahatanhel Yukhymovych Krymskyi (1871–1942), who was a member of the Ukrainian Academy of Sciences, became a local historian. He helped research folklore and ethnography in the Zvenyhorodka Raion (Cherkasy Oblast). In the course of writing the article, the biographical method was used in the analysis of A. Krymskyi’s professional development. This method allows us to find out his relations with public and scientific figures of the late 19th and early 20th centuries. In order to systematize many local history resources from the Zvenyhorodka Raion, collected by the scientist over forty years, the method of mathematical statistics was applied. Our work uses methods of criticism of historical sources determined by the specifics of the research object. Using different ways of searching, analyzing, and combining information helped us use archival information and published sources well. The main results of the study demonstrated that A. Krymskyi made a significant contribution to the develop-ment of Ukrainian regional studies. The idea of creating an ethnographic book “Zvenyhorodshchyna, Shevchenko’s homeland, from an ethnographic and dialectological point of view” (Kyiv, 1930), dedicated to his native land, originated in his youth and did not leave the scientist throughout his life. But he was unable to complete the dreamed-of local history work and publish it in angstrom unit wide circulation due to Soviet repression. The archive of A. Krymskyi contains numerous ethnographic and folklore-philological materials, partially processed by the author. It is evidence, not only of the great inspiration and diligence of the scientist but also of his love for his native land. It has many interesting stories from the Zvenyhorod area, where Taras Shevchenko, a famous Ukrainian writer, was born. Prospects for further studies of this topic should help reveal the content of the work «Zvenyhorodshchyna, Shevchenko’s homeland, from an ethnographic and dialectological point of view» and conduct a source-study analysis of its unpublished volumes. The practical significance of the article is that its materials and results can be used when writing works on the history of the development of Ukrainian local history in the late 19th and early 20th centuries. It can also be used when creating special courses on Ukrainian local history. The research model created can be used when studying the scientific heritage of other figures in Ukrainian science and culture. The originality of the research is the formulation and elaboration of a relevant topic that has not been thoroughly investigated in historical science. The content of the local history book of A. Krymskyi, which relates to the Zvenyhorodka Raion, and the issues of collection, preservation, and publication of this data were studied. The place of the scientist as one of the organizers of ethnological research in the Ukrainian Academy of Sciences is determined, and the question of his ethnological cooperation with outstanding figures of Ukrainian science is clarified.