Формування негативних конотацій до лексеми «куркуль»: лінгвістичний та історичний аспекти

Abstract

Мета роботи – висвітлити, як радянська влада змінила первісне значення лексеми «куркуль» та створила негативні конотації1 до цього слова; прослідкувати роль і значення «куркуля» в українському соціумі; проаналізувати авторське опитування на тему «Хто такі “куркулі”?». Методологія дослідження ґрунтується на загально-наукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться до праць історичного спрямування. Новизна розвідки полягає у комплексному дослідженні поняття «куркуль», «куркульство» в двох площинах – лінгвістичній та історичній. У лінгвістичному аспекті досліджено етимологію, лексичне й стилістичне значення слова «куркуль», а в історичному – «куркульство» розглянуто як один із прошарків суспільства, яке радянська влада намагалася знищити. Висновки. «Куркулі» – заможна верства українського селянства, що стали ворогом радянської влади, з яким вона нещадно боролася і намагалася ліквідувати як клас. Лексема «куркуль» в українській мові зазнала трансформації під впливом історичних подій. Якщо спочатку це слово означало прізвисько, що давали людям, які прийшли з іншої місцевості, то згодом його використала радянська влада як еквівалент російського слова «кулак», яке характеризувало людину як жадібну, таку, що все забирає у свій кулак. Негативне забарвлення слова «кулак» позначилося й на слові «куркуль». Якщо раніше селян-власників, селян-виробників називали «господарями», «заможниками», «власниками», «багачами / багатіями», «хазяїнами», «індивідуалами», «приватниками», «фермерами», то радянська влада почала таврувати їх «куркулями», «спекулянтами», «експлуататорами», «кулаками», «глитаями», «мироїдами», «ворогами», «капіталістами в землеробстві», «сільською буржуазією», «дрібними буржуа», «агентами», «шкідниками», «контрреволюціонерами», «петлюрівцями», «горлохватами», а дітей «куркулів» – «куркульськими виродками», «куркульськими мордами».The purpose of the work is to highlight the way the Soviet government changed the original meaning of the lexeme «kurkul» and created negative connotations to this word; to trace the role and meaning of «kurkul» in Ukrainian society; and to analyse the authorʼs survey on the topic «Who are the "kurkuli"?». The research methodology is based on general scientific methodological principles and basic requirements applied to the works of historical direction. The novelty of scientific research lies in comprehensive study of the concept «kurkul», «kurkulstvo» two-fold – linguistic and historical. The etymology, lexical, and stylistic meaning of the word «kurkul» are investigated in the linguistic aspect, and in the historical aspect, «kurkulstvo» is considered one of the strata of society that the Soviet authorities tried to destroy. Conclusions. «Kurkuli» are a wealthy stratum of the Ukrainian peasantry who became an enemy of the Soviet government, against whom it mercilessly fought and tried to eliminate as a class. The lexeme «kurkul» in the Ukrainian language underwent a transformation under the influence of historical events. If initially this word meant a nickname given to people who came to the cities, then later it was used by Soviet authorities as an equivalent of the Russian word «kulak», which described a person as greedy, one who takes everything in his fist. The negative connotation of the word «kulak» affected the word «kurkul» as well. If earlier peasant-owners, peasant-manufacturers were called «owners», «prosperous men», «proprietor», «rich/wealthy men», «landlords», «individuals», «private owners», «farmers», then the Soviet authorities began to stigmatize them as «kurkuli», «profiteers», «exploiters», «kulaki», «hlytai (rich exploiters)», «myroidy (usurer)», «enemies», «capitalists in agriculture», «rural bourgeoisie», «petit-bourgeoises», «agents», «wreckers», «counterrevolutionaries», «Petliurivets», «horlokhvaty (mercenary persons)», and the children of «kurkuli» as «kurkul bastards» and «kurkul snouts».