Традиційна поліська садиба і типи її забудови

Abstract

Під поняттям «садиба» ми сьогодні розуміємо земельну ділянку з будинком, господарськими спорудами, подвір’ям та городом. Тому її треба вивчати як єдиний житлово-виробничий комплекс, між окремими частинами якого нема чіткого розподілу функцій. В одних і тих же приміщеннях люди жили і працювали. Скажімо, в хаті не тільки спали і їли, але й тримали взимку молодняк худоби, пряли, виконували й інші роботи. В той же час селяни спали влітку, а іноді й зимою, не тільки в світлиці, але й у коморі, клуні, сінях; інакше кажучи, житло використовували і як виробниче приміщення. Від характеру заняття мешканців залежали форма та розміри, кількість господарських будівель у садибі. Типи дворів, що побутували на Поліссі в кінці XIX — на поч. XX ст., формувалися в тісній залежності від земельних наділів, їх форми і віддаленості від населених пунктів. Це особливо помітно в типі лінійних замкнутих дворів.