Сучасне баладознавство на південнослов’янських наукових теренах

Abstract

У статті пропонується аналіз актуальної і досі проблеми функціонування ліро-епічного жанру балади в межах південнослов’янського регіону, зокрема планується відстежити специфіку побутування цього жанру в південних слов’ян і його аналізу в дослідженнях науковців-фольклористів – сербів, хорватів, болгар, боснійців, македонців, словенців. Термінологічний аспект при розгляді специфічних ознак жанру балади – пріоритетний напрям дослідження. Як наукова проблема народна балада й до сьогодні є об’єктом протиріч, дискусії торкаються основних питань: визначення поняття «балада», її поширення, жанрової специфіки, місця в системі фольклорних творів загалом і в ієрархії ліро-епічних творів зокрема; побутування в баладі міжнародних сюжетів, національної своєрідності балад, класифікації баладних творів, поетики балад тощо. Загалом складно визначити спільну для європейських країн хронологію побутування баладних творів; оскільки сама назва «балада» має історичний характер, навряд чи можна говорити про єдину й закономірну схему розвитку балади як фольклорної жанрової форми. Термінологічна хисткість і невизначеність тут не є випадковим явищем, позаяк із цією назвою класично пов’язували ознаки, між якими найчастіше немає чіткого зв’язку і генетичної спадковості. Балада визначається власною жанровою специфікою, і дослідники південнослов’янських народних балад встановлюють спільні ознаки баладного жанру. Балада скерована на зображення приватного світу звичайних людей, світу людських пристрастей, відтворених у трагічному ключі. Відповідно основна увага скерована на розв’язання ключового конфлікту.The analysis of the still relevant problem of the lyric-epic genre of ballads functioning in the South Slavic region is suggested in the following investigation. In particular, it is planned to consider the specificity of this genre's existence in the South Slavs and its analysis in the studies of scholars-folklorists, namely Serbs, Croats, Bulgarians, Bosnians, Macedonians, and Slovenes. A priority area of the research concerns to terminological aspect when considering the specific features of the ballad genre. The folk ballad as a scientific problem continues to be the object of contradictions at the present time. The discussions touch on the main issues: the definition of the ballad concept, its distribution, genre specificity, place in the system of folklore heritage in general and in the hierarchy of lyric and epic works in particular; the existence of international plots in the ballad, national originality of the ballads, classification of ballad works, ballads poetics, etc. In general, it is difficult to determine a common chronology of ballad works existence in European countries; since the very name ballad has a historical character, it is hardly possible to speak on a single and natural scheme of development of the ballad as a folklore genre form. Terminological vagueness and uncertainty are not an accidental phenomenon here, as this denomination has been associated classically with features that often have no clear link and genetic inheritance between them. The ballad is defined by its own genre specificity, and the researchers of South Slavic folk ballads determine common features of the ballad genre. The ballad is aimed at depicting the private world of ordinary people, the world of human passions, reproduced in a tragic way. And, accordingly, the main attention is paid to the solution of a key conflict.