Фольклоризм і фольклоризація схем епіграфічної вишивки бучанської мисткині Любові Панченко

Abstract

Бучанська мисткиня Любов Михайлівна Панченко (1938–2022), повідомлення про смерть якої, що спричинена геноцидом, влаштованим російськими окупантами в Бучі, сколихнуло українську громадськість навесні 2022 року, відома передусім як художниця-шістдесятниця. Розквіт її талантів прийшовся на час тоталітарного тиску, що суттєво завадило кар’єрі майстрині: здобутки яскравої особистості, яка послідовно протистояла радянській владі, закономірно намагалися замовчувати. Утім, деякі творчі розробки мисткині, що ґрунтуються на українському фольклорі, не просто були опубліковані в радянських виданнях, а й надалі міцно вкоренилися в народній культурі – на зламі другого і третього тисячоліть. Такими є, наприклад, схеми для вишивання, створені Любов’ю Панченко на сюжети українського пісенного фольклору. Розроблені нею зразки можна зарахувати до схем епіграфічної вишивки, адже вони містили вербальний складник – початкові рядки цих пісень. Пропоновані мисткинею пісенні рядки згодом стали словесними формулами епіграфічної вишивки. Отже, мета статті – показати внесок Л. Панченко в розвиток української епіграфічної вишивки другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. Актуальність визначається відразу двома важливими аспектами: 1) позаяк сьогодні мало хто проводить паралелі між іменем мисткині та розробленими нею схемами для вишивання, необхідно простежити авторську частку доробку Любові Панченко щодо конкретних сюжетів, які масово поширилися в народній культурі; 2) оскільки феномен епіграфічної вишивки був типовий передусім для кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., постає потреба у висвітленні розвитку традиції вишивання словесного фольклору в період між щойно зазначеним часовим відтинком і сьогоденням (останніми роками є тенденції до відродження цього явища). Результати проведеного дослідження засвідчили, що схеми епіграфічної вишивки Л. Панченко пройшли логічний шлях розвитку авторських творів, які були побудовані на фольклоризмі (основа взята з усного пісенного фольк­лору), а згодом самі фольклоризувалися (закріпилися у вишитому словесному фольклорі). Перспективами подальшого вивчення цієї теми нам видається, зокрема, простеження особливостей сучасних фольклорних трансформацій сюжетів, вишитих за схемами Любові Панченко.The artist Liubov Mykhailivna Panchenko (1938–2022) from Bucha, whose death was caused by the genocide organized by the russian occupiers in Bucha and shocked the Ukrainian public in the spring of 2022, is known primarily as a Sixties artist. The heyday of her talents occurred during the period of totalitarian pressure, which significantly hampered the artist’s career: the achievements of a bright personality who consistently opposed the Soviet government were naturally suppressed. However, some of her creative works based on Ukrainian folklore were not only published in the Soviet magazines, but also became firmly rooted in folk culture—at the turn of the second and third millennia. For example, these include Liubov Panchenko’s embroidery patterns based on Ukrainian song folklore plots. The patterns she developed can be classified as epigraphic embroidery schemes because they contained a verbal component - the opening lines of these songs. The song lines offered by the artist later became verbal formulas of epigraphic embroidery. Hence, the article is aimed at the demonstration of Liubov Panchenko’s contribution to the development of Ukrainian epigraphic embroidery from the mid to late 20th century to the early 21st century. The relevance of the study is determined by two important aspects at once: 1) as today very few people make parallels between the artist’s name and the embroidery schemes developed by her, it is necessary to trace the contribution of Liubov Panchenko to specific topics that were widely spread in folk culture; 2) as the phenomenon of epigraphic embroidery was typical primarily for the late 19th century through the first half of the 20th century, there is a need to highlight the development of the tradition of embroidering verbal folklore in the period between the just mentioned time period and the present (in recent years there have been trends towards the revival of this phenomenon). The results of the conducted research have shown that Liubov Panchenko’s epigraphic embroidery schemes went through a logical path of development of the author’s works, which were built on folklore (the basis was taken from oral song folklore), and later were folklorised (fixed in embroidered verbal folklore). The prospects for further study of this topic seem to us, in particular, to trace the features of modern folklore transformations of the plots embroidered according to the schemes of Liubov Panchenko.