Передбачення врожаю мешканцями Українського Полісся: агрометеорологічний досвід

Abstract

Науковці різних галузей знань повсякчас цікавляться традиційним досвідом народів для залучення його у практичну діяльність. У всіх народів є значна кількість прикмет, за якими вони визначають, урожайний буде рік чи ні. Найпослідовніше це можна розглянути на прикладі вивчення народної метеорології. Метою публікації є виявлення загальнорегіональних рис та локальних особливостей передбачення врожаю мешканцями Українського Полісся за погодними явищами, спираючись на польові матеріали, зібрані протягом 2002–2019 років у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником. Методологія публікації ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які висуваються до праць історико-етнологічного спрямування. Для реалізації поставленої мети розглянуто раціональні й ірраціональні прикмети як провісники добробуту селянина, зокрема спостереження за першим громом, снігом, інеєм, бурульками. Важливими критеріями прогнозування був день тижня, коли вперше випадав сніг або іній. У розвідці звернено увагу на Різдвяні святки, які були певною вузловою точкою для передбачення поліщуками врожаю наступного року. Помічено фонетичні збіги словоформ при прогнозуванні врожаю. Оскільки землеробство було основною формою життєдіяльності українців Полісся, то в народній практиці збереглося багато метеорологічних прикмет, спрямованих на прогнозування майбутнього врожаю з незначними локальними особливостями в межах регіону. Таким чином підтверджується практична можливість використання народного досвіду як показників строків проведення польових робіт і різноманітних агротехнічних заходів. Використання позитивних навичок у традиційній агрометеорології (після відповідної перевірки спеціалістами) може бути корисним у сучасній сільськогосподарській практиці, ураховуючи їхні загальнорегіональні та локальні особливості.Scientists of various fields of knowledge are always interested in the traditional experience of people in order to involve it in practical activities. All people have many signs by which they determine whether the year will be fruitful or not. This can be considered most consistently in the example of studying folk meteorology. The purpose of the publication is to identify general regional features and local peculiarities of crop forecasting by residents of Ukrainian Polissia as per weather phenomena, based on field materials collected during 2002–2019 in the northern districts of Volyn, Rivne, Zhytomyr, Kyiv, and Chernihiv regions and from emigrants from the Chornobyl exclusion zone using the author’s questionnaire. The methodology of the publication is based on general scientific principles and basic requirements that are put forward to works of historical and ethnological direction. To achieve the set goal, rational and irrational signs are used as predictors of the peasant’s well-being, in particular observations of the first thunder, snow, hoarfrost, and icicles. An important criterion for prediction was the day of the week when snow or frost first fell. Attention is drawn to the Christmas holidays, which were a certain nodal point for predicting the next year’s harvest by inhabitants of Polissia. Phonetic coincidences of word forms when predicting the harvest are noticed. Since agriculture was the main form of livelihood for Ukrainians in Polissia, many meteorological signs aimed at predicting the future harvest with minor local features within the region have been preserved in folk practice. In this way, the practical possibility of using folk experience as indicators of the terms of field work and various agrotechnical measures is confirmed. The use of the positive experience of traditional agrometeorology (after appropriate verification by specialists) can be useful in modern agricultural practice, considering their general regional and local features.