Перекази про Іржавецьку чудотворну ікону Богоматері в поезії Т. Г. Шевченка

Abstract

Святині духу народного живуть і оберігають нас навіть тоді, коли ми не впевнені, чи існують нині вони реально, чи вже втрачені, перейшли до світу ідей, символів. Так стало і з Іржавецькою іконою Матері Божої, знаменитою впродовж віків як покровительку-захисницю запорозьких козаків. Тяжко й подумати, що ми ніколи не побачимо її. Адже з цим образом пов’язані і безмежна віра у заступництво Пречистої, і найтрагічніші події визвольної боротьби України. Переповідають, що давніше, за часів козаччини, була ця ікона на Січі, у церкві св. Покрови. Вона була захисницею рицарів Запорожжя, а коли на козаків чекала поразка, сльози росили лик святої.