«... Далеко краще від солов’я...» (Із спогадів про Івана Козловського)

Abstract

Я взялася за перо не лише тому, щоб через письмову згадку передати свій уклін великому співакові, голос якого з патефонної платівки пам'ятаю від шести років, а насамперед, щоб наголосити на українстві Івана Козловського, вказати на приналежність його єства до українського народу, до народу, а не еліти.