Соціокультурні дослідження українсько-білоруського пограниччя: до історіографії питання

Abstract

На сьогодні українсько-білоруське пограниччя постає яскравим прикладом для пізнання етнокультурних процесів та явищ. Подібність умов проживання, способів ведення господарства, традиційного життя спричинили подібність етнокультурних рис мешканців українсько-білоруського Полісся. Тому основними етнодиференціюючими чинниками постають мовні, культурні та етнічні особливості жителів пограниччя. Опрацьовані матеріали дають можливість стверджувати про наявність широкого масиву лінгвістичних та етно­лінгвістичних досліджень українсько-білоруського порубіжжя, у яких розкриваються особливості українських та біло­руських говірок. Авторка розглянула діалектологічні дослідження Полісся, зокрема, колективні праці українських, білоруських та російських науковців, а також окремі видання, у яких висвітлено фонетичні, морфологічні та лексичні особливості поліських говірок. Проаналізовано низку лінгвогеографічних видань, як загальних, так і тематичних: атласи тваринницької, будівельної лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. Дослідження духовної та матеріальної культури порубіжжя присвячені фольклорним традиціям у зоні пограниччя, різним аспектам традиційно-побутової культури українців та білорусів, житлового будівництва, народної медицини, астрономії, метеорології тощо. Розглянуто внесок науково-дослідних проектів та програм співробітництва між Україною та Білоруссю, зокрема діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та Інституту мистецтвознавства, етнографії та фольклору імені К. Крапіви НАН Білорусі, результатом співпраці яких стали спільні експедиції, міжнародні конференції, ґрунтовні наукові видання тощо.Nowadays, the Ukrainian-Belarusian borderland is a fine example to study ethnocultural processes and phenomena. Similar environmental conditions and traditional ways of housekeeping have caused similar ethnocultural features of the inhabitants of Ukrainian-Belarusian Polissia. Thus, the linguistic, cultural, and ethnic peculiarities of the borderland representatives have become the main differentiating features. During the research, a large amount of works devoted to linguistic and ethnolinguistic study of Ukrainian-Belarusian borderlands have been revealed, where the special features of Ukrainian and Belarusian dialects are described. The authoress has examined dialectological studies of Polissia, in particular the collective works of Ukrainian, Belarusian, and Russian scientists, and also some separate editions, where phonetic, morphological, and lexical peculiarities of Polissian dialects are considered. A number of linguistic and geographical editions, both general and special ones: atlases of animal and building vocabularies, names of medicinal plants, clothes, footwear, etc., are analyzed. Also, a review of some lexicographical works, particularly different topical vocabularies of Polissian dialects, is proposed in the paper. Studies of spiritual and material culture are connected with folklore traditions on the borderland and different aspects of the traditional and everyday culture of neighboring Ukrainians and Belarusians, as well as their ways of housebuilding, folk medicine, astronomy, meteorology, etc. The contribution of research projects and programs of collaboration between Ukraine and Belarus, especially the NASU M. Rylskyi Institute for Art Studies, Folkloristics and Ethnology, and the NASB K. Krapiva Institute for Art Studies, Ethnography and Folklore, into the study of Ukrainian-Belarusian borderlands, in particular their cooperation in expeditions, international conferences, scientific editions, etc., is considered.