Пастуші інструменти Волині й Полісся: системно-етнофонічний аспект

Abstract

Стан збереженості волинської і поліської традиційної сопілкової музики значно гірший, ніж карпатської. Проте саме тут побутують і зафіксовані унікальні способи виготовлення дудок, яких немає в інших регіонах: розколювання та викручування деревини. Мета дослідження – розгляд сопілкової традиції Полісся та Волині в контексті пастівницької культури: аналіз різновидів інструментів, способів виготовлення та гри, спільних і відмінних рис порівняно з іншими українськими регіонами та сусідніми державами, а також осмислення ролі знакових постатей, творчі портрети виконавців/носіїв традиції. Для досягнення мети і реалізації завдань дослідження було застосовано порівняльний, історико-інструментознавчий та етноорганофонічний методи. У виконанні дудкарів ще можна почути пастівницькі награвання, «хатню» гру («музика для себе», «музика для слухання», «музика до співу» тощо). Сигнальні музичні атрибути пастівницької традиції, такі як пастуші труби, роги, ріжки, «вабики» в наш час узагалі вийшли з ужитку поліщуків та волинян. Описи їх містяться у працях К. Квітки, О. Ошуркевича, М. Хая, В. Ярмоли та інших дослідників, а згадки про них ще можна зафіксувати від місцевих старожилів. Це має скласти основу сучасних обстежень регіону «слідами» цих учених із метою визначення динаміки згасання традиції гри на дудках упродовж кінця ХХ – початку ХХІ ст. Фото довгої пастушої труби, зроблене В. Масловим під час експедиції 1935 року, є ще одним доказом того, що цей інструмент також побутував на території східної частини Поліського регіону як сигнальний пастуший атрибут. Народні аерофони пастівницької традиції, виконувана музика, побутова та нематеріальна сфера пастушої традиції Полісся та Волині мають багато спільного із білоруською, литовською і польською. Полісся не обмежується кордонами Української держави, тому в наступних дослідженнях варто звернути увагу на вивчення цього регіону в цілому. На основі описаних параметрів, технології виготовлення та відомостей, наданих носіями традиції про полісько-волинські сопілки (дудка-колянка, дудка-викрутка (свистілка)) та різновиди пастуших труб і рогів, можемо краще зрозуміти роль, місце і значення застосування їх у народному побуті досліджуваного регіону.The preservation state of Volynian and Polissian traditional sopilka (pipe) music is much worse than that of the Carpathian one. Nevertheless, it is here that a unique method of making pipes, which is not found in other Ukrainian regions, has been preserved and recorded: splitting and twisting of wood. The aim of this study is to consider the sopilka tradition of Polissian and Volynian regions in the context of pastoral culture: types of instruments, methods of their making and playing, common and distinctive features in comparison with other Ukrainian regions and neighbouring countries, as well as iconic figures and creative portraits of performers/bearers. Comparative, historical-instrumentological, and ethno-organophonic methods were instrumental in achieving the goal and implementing the research tasks. Pastoral tunes, indoor performance (music for oneself, music for listening, music for singing, etc) performed by pipers can still be heard. Signal musical attributes of the pastoral tradition, such as shepherd’s trumpets, horns, small horns, vabyky (birdcalls), have generally fallen out of use by Polishchuks and Volynians in our time. Their descriptions are contained in the works of Oleksiy Oshurkevych, Klyment Kvitka, Mykhaylo Khay, Viktoriya Yarmola, and other researchers, and mentions of them can still be recorded from local old residents. This should form the basis of modern surveys of the region following in the footsteps of the aforementioned scholars in order to determine the dynamics of the pipe‑playing tradition extinction throughout the period of the late 20th to early 21st century. A photo of a long shepherd’s trumpet taken by V. Maslov during a 1935 expedition is another proof that it also existed in the eastern part of the Polissia region as a signal shepherd’s attribute. Folk aerophones of the pastoral tradition, music performed in this tradition, household and intangible spheres of the tradition in Polissia and Volyn have much in common with their Belarusian, Lithuanian, and Polish counterparts. Polissia is not limited to the borders of the Ukrainian state, so in future studies, it is worth paying attention to studying this region as a whole. Based on the parameters described, as well as a manufacturing technology, and information obtained from the bearers of the Polissia-Volyn pipe tradition [pipe‑kolianka, pipe‑vykrutka, (penny‑whistle)], and varieties of shepherd’s trumpets pes and horns, we can better understand the role, place, and significance of their use in the everyday life of the people of the region under study.