Українсько-польські етноінструментологічні спільності та антиномії. Культурологічний та системно-етнофонічний зріз

Abstract

У статті запропоновано один зі зразків занурення в сутність, структуру та специфіку етно-інструментологічних спільностей і антиномій. На прикладі порівняльних зіставлень музично-інструментальних етнофонічних парадигм весільно-ритуального мелосу українського й польського етносів в умовах довготривалого співіснування та різних рівнів взаємопроникнення етноінструментознавчих та репертуарних ракурсів досліджень лірницьких практик в обох країнах читачеві пропонується цікава й до того майже не розроблювана проблема українсько-польських інтонаційних, етнофонічних (народновиконавських) взаємопроникнень та суто побутових обставин етнокультурних взаємин цих етносів. Характерною, зокрема, є теза про двосторонність цього процесу, який потребує не лише вивчення «свого» етнічного елементу, але й погляду на нього зі зворотного боку. Той факт, що цей процес уже розпочато у працях О. Кольберга, С. Мерчинського, К. Мошинського, П. Дагліга, Ф. Колесси, С. Грици, І. Мацієвського, М. Хая та інших, вселяє надію на успіх у майбутньому.В статье предложен один из образцов погружения в сущность, структуру и специфику этноинструментологических общностей и антиномий. На примере сравнительных сопоставлений музыкально-инструментальных этнофонических парадигм свадебно-ритуального мелоса украинского и польского этносов в условиях длительного сосуществования и различных уровней взаимопроникновения этноинструментоведческих и репертуарных ракурсов исследований лирницких практик в обеих странах читателю предлагается интересная и до этого почти не разрабатываемая проблема украинско-польских интонационных, этнофонических (народноисполнительских) взаимопроникновений и чисто бытовых обстоятельств этнокультурных взаимоотношений этих этносов. Характерным, в частности, является тезис о двусторонности этого процесса, кото рый требует не только изучения «своего» этнического элемента, но и взгляда на него с обратной стороны. Тот факт, что этот процесс уже был начат в работах О. Кольберга, С. Мерчинского, К. Мошинского, П. Даглига, Ф. Колессы, С. Грицы, И. Мациевского, М. Хая и других, вселяет надежду на успех в будущем.The article offers one of the samples of investigation of the essence, structure, and specificity of ethnoinstrumentological communities and antinomies. By way of example, of comparative matching of musical and instrumental ethnophonic paradigms of wedding ritual melodies of both ethnoses in the conditions of long-term coexistence and different levels of interpenetration of ethno-instrumental studies and repertoire perspectives of investigation of lyre practices in both countries, an interesting and almost non-developed problem of Ukrainian-Polish intonation, ethnophonic (folk performing) interpenetrations, and purely domestic circumstances of ethnocultural relations of these ethnoses are proposed to the reader. A characteristic, in particular, is the thesis about the two sides of this process, which requires not only the study of its ethnic element, but also a look at it from the other side. The fact that this process has already begun in the works of O. Kolberg, S. Mierchynskyi, K. Moshynskyi, P. Dahlig, F. Kolessa, S. Hrytsa, I. Matsiyevskyi, the author himself, etc., gives hope for future success.