Танцювальні жанри скрипкової музики Рівненсько-Волинського Полісся

Abstract

На основі численних експедиційно-польових записів, зібраних переважно особисто автором цієї статті протягом 2000–2008 років, у поліському скрипковому репертуарі визначено кілька жанрових груп. Танцювальні жанри умовно поділено на обрядові й необрядові. Обрядовий репертуар представлений двома весільними ритуальними танцями – «пахода» та танець батька й матері молодої. З-поміж необрядових творів вирізняються питомі (які у свою чергу поділяються на локальні й загальнонаціональні) та напливові. Серед питомих локальних танців головне місце займають «крутаки», а також «гречка», «терниця», «молодичник», «чумак», «подушечки», «бура». Питомі загальнонаціональні танці репрезентують козаки, гопаки, польки та вальси. Група напливових представлена творами міграційного походження.Based on the numerous field records collected by the article’s author par excellence on his own from 2000 to 2008, there is a detection of a few genre groups in the Polissia violin repertoire. The dance genres are divided for convenience into ritual and non-ritual ones. The ritual repertoire is represented by the two wedding ritual dances—pakhoda and a bride’s father and mother dance. Amidst the non-ritual dances, one can distinguish two species: native (which in turn are divided into local and nationwide) and imported. Among the native local dances, the krutaky ranks as the principal one, as well as the hrechka, ternytsia, molodychnyk, chumak, podushechky, and bura. The kozaky, hopaky, polky, and waltzes represent the native nationwide dances. The imported dance group is formed by the production of migratory provenance.На основании многочисленных экспедиционно-полевых записей, собранных преимущественно лично автором этой статьи на протяжении 2000–2008 годов, в полесском скрипичном репертуаре определено несколько жанровых групп. Танцевальные жанры условно разделено на обрядные и необрядные. Обрядный репертуар представлено двумя свадебными ритуальными танцами – «пахода» и танец отца и матери невесты. Среди необрядных произведений выделяются родные (которые в свою очередь разделяются на локальные и общенациональные) и заимствованные. Среди родных локальных танцев главное место занимают «крутаки», а также «гречка», «терница», «молодичник», «чумак», «подушечки», «бура». Родные общенациональные танцы репрезентуют козаки, гопаки, польки и вальсы. Группу заимствованных представляют произведения миграционного происхождения.