Тема екології природного і культурного середовища у творчості Максима Рильського

Abstract

Видатний український поет М. Рильський у своїй творчості порівнював збереження рідної мови, культури зі збереженням природи як середовища існування людини. У статті висвітлено вплив середовища, у якому перебував у дитячі роки М. Рильський, на формування його особистості. Спілкування з видатними діячами української культури й українськими селянами, ознайомлення з українським фольклором, належна освіта і краса української природи – це ті чинники, які сприяли розвитку екологічного світогляду й поетичного таланту М. Рильського. Закладені в дитинстві моральні й естетичні принципи М. Рильський розвивав і в зрілі роки. Природа, зокрема м. Ірпеня, де поет тривалий час володів дачею, надихала його. Захоплення М. Рильського риболовлею і полюванням було не стільки погонею за мисливськими і рибальськими трофеями, скільки спілкуванням із природою і джерелом натхнення для створення поетичних перлин. Однак М. Рильському довелося пережити жахливі часи нищення українського етносу й української культури, тотального зросійщення; він також ледве не став жертвою сталінських масових репресій. Під час деякої лібералізації комуністичного режиму громадський діяч і академік, за можливості, намагався вплинути на партійних вождів, зокрема на М. Хрущова, але безуспішно. Проте він мав вплив на шанувальників української поезії. М. Рильський у таких віршах, як «Шипшина», «Мова» та інших закликав берегти мову, культуру і природу, наголошував на значенні народної творчості, звідки беруть витоки і література, і музика. Поліглот й ерудит, – М. Рильський, – знаходив у світовій літературі твори, співзвучні його морально-естетичним принципам, і перекладав їх для українського читацького загалу. Актуальність гуманістичної поезії М. Рильського постійно посилюється і нині, протидіючи руйнівним тенденціям зростання екологічних проблем і дегуманізації людства, що вже набули планетарного масштабу. У статті використано поезію і публіцистику М. Рильського та його переклад вірша Й.-В. фон Гете, а також спогади сина поета – Б. Рильського.An outstanding Ukrainian poet, M. Rylskyi, has compared the preservation of the native language and culture with the preservation of nature as a human habitat in his works. The influence of the environment, where M. Rylskyi spent his childhood, on the formation of his personality is considered in the article. Communication with outstanding figures of Ukrainian culture and Ukrainian peasants, familiarity with Ukrainian folklore, appropriate education, and the beauty of Ukrainian nature are the factors that have contributed to the development of M. Rylskyi's ecological outlook and poetic talent. M. Rylskyi has developed the moral and aesthetic principles laid in childhood, also in his mature years. The nature of the city of Irpin, in particular, where the poet has had a dacha for a long time, inspires him. M. Rylskyi’s passion for fishing and hunting has not been so much a pursuit of hunting and fishing trophies as a communication with nature and a source of inspiration for creating poetic pearls. However, M. Rylskyi has experienced terrible times of the destruction of the Ukrainian ethnos and Ukrainian culture, and total Russification. He has also almost become a victim of Stalin’s mass repressions. During some liberalization of the communist regime, the public figure and academician, to the best of his ability, has tried to influence the party leaders, Khrushchev in particular, but unsuccessfully. However, he influences fans of Ukrainian poetry. M. Rylskyi has urged to protect language, culture, and nature, emphasizing the importance of folk art, where both literature and music originate in such poems as Dog-Rose, Language, and others. M. Rylskyi, a polyglot and erudite person, has found works in world literature resonating with his moral and aesthetic principles and translated them for the Ukrainian readership. The relevance of the humanistic poetry of M. Rylskyi is intensified constantly even nowadays, counteracting the destructive tendencies of the growth of environmental problems and the dehumanization of mankind, which have already acquired a planetary scale. The poetry and journalistic heritage of M. Rylskyi and his translation of Goethe’s poem, as well as the memoirs of the son of the poet B. Rylskyi, are used in the article.