«Красиве і корисне»: Побут-і-Буття у традиційній народній культурі українців (рефлексії з приводу книги «Ростислав Рыбальченко и его сельский мир»)

Abstract

У статті проаналізовано специфіку поєднання у світогляді та щоденному житті людей традиційної народної культури утилітаризму й естетизму, неподільність побуту і буття, що добре відчував непересічний слобожанський краєзнавець Ростислав Рибальченко (1932–2019), творець власного скансену і автор низки книг, у яких подано детальний опис предметного світу сільської людини в Україні у ХХ ст. На конкретних прикладах з книги «Ростислав Рыбальченко и его сельский мир» розкрито прагматично-естетичну єдність буденних сільських справ. Наприклад, побілка в українській хаті ще у другій половині ХХ ст. була не тільки вимушеною санітарно-гігієнічною процедурою, але й сакралізованою акцією, мала духовний підтекст. Робили її щонайменше тричі на рік: до Покрови, Різдва та Великодня. Отак буденне ставало святковим: адже свято починається психологічно не в день свята, а з підготовки до нього. І чистота в хаті не тільки корисна, але й прекрасна з погляду естетики. До того ж вона наповнювалася релігійним змістом і ставала еквівалентом душевного стану християнина перед святкуванням-згадуванням найзначніших євангельських подій. У статті проаналізовано також деякі атрибути сільського простору і домашнього інструментарію, прагматика яких невіддільна від естетичного компонента, зокрема, криниця, коромисло, «кішка» тощо, пов’язані з водою.The specific character of unification of taditional folk culture of utilitarianism and aestheticism in the worldview and everyday life of people, indivisibility of life and existence, perceived well by Rostyslav Rybalchenko (1932 – 2019), the outstanding local historian of Slobozhanshchyna, creator of his own skansen and author of a number of books with the detailed description of material world of rural people of Ukraine in the 20th century, are analyzed in the article. Pragmatic and aesthetic unity of rural everyday tasks is described in the specific examples from the book Rostyslav Rybalchenko and His Rural World. For example, white-washing in a Ukrainian house, even in the second half of the 20th century, has been not only a forced sanitary-hygienic procedure but also a sacral action with a spiritual context. It has been done at least three times a year: before the Feast Day of the Protection of the Mother of God, Christmas, and Easter. In such a way, the routine task has become the festive one as a holiday starts psychologically not on the very day of the holiday but from the preparation for it. Besides, tidiness inside the house is not only useful, but also beautiful from an aesthetic point of view. Moreover, it has been filled with religious sense and become the equivalent of the Christian’s state of soul before celebrating and commemorating the most significant evangelical events. Some attributes of the rural space and domestic equipment, the pragmatics of which are inseparable from the aesthetic component, especially those connected with water: the well, the beam, the anchor, etc., are also analyzed in the article.