Фольклористичні студії усноісторичних наративів

Abstract

У статті проаналізовано фольклористичні підходи до дослідження усноісторичних спогадів. Увага науковців із різних гуманітарних дисциплін до усної історії зумовлена її інформативним, естетичним, соціологічним потенціалом, а також прагненням повернути голос звичайній людині, зміною підходів до вивчення пам’яті та суб’єктивності. В умовах пострадянської дійсності важливим є відкриття замовчуваних, заборонених тем, своєрідна хоча б часткова реабілітація тих громадян, соціальних верств, які були покривджені тоталітарною епохою. Фольклористичний досвід важливий способами збору інформації, аналізом усної словесності про певну історичну подію, відстеженням комунікативних закономірностей, які впливають на всі усні свідчення, особливо на записані через певну часову дистанцію. Людям властиво вербалізувати свої роздуми, почуття, досвід за певними схемами, законами, нормами, канонами, панівними ідеями, які побутують у суспільстві в час запису. Крім цього, мовні закономірності й готові формули, шаблони формують канву спогаду. Виявити приклади типізації, уніфікації усноісторичних наративів фольклористові допомагають знання про традиційні світоглядні установки й уявлення носіїв традиції, типові способи номінації, механізми відбору тематики. Добра обізнаність фольклористів із народними віруваннями дає змогу виявити зміни в народному світогляді під впливом різних факторів. Дослідники усного народного слова виявляють способи й механізми номінації, підбору тем, стратегії самопрезентації, виявляють узагальнені, фольклоризовані фрагменти.Folkloristic approaches to the study of oral historical memories are analyzed in the article. The attention of scholars from various humanities to oral history is caused by its informative, aesthetic, and sociological potential, as well as the aspiration for the voice returning to a common person, a change of approaches to the study of memory and subjectivity. In the post-Soviet reality, it is important to discover the silent, forbidden topics, a peculiar, at least partial rehabilitation of those citizens, social strata who have been offended by the totalitarian epoch. Folkloristic experience is important in the ways of information gathering, analysis of folklore about a particular historical event, tracking communicative patterns that affect all oral evidence, especially recorded over some time distance. People tend to verbalize their thoughts, feelings, and experiences according to certain schemes, laws, norms, canons, and dominant ideas that exist in society at the time of recording. In addition, linguistic patterns and ready-made, stereotyped formulas, patterns form a canvas of reminiscence. Knowledge of traditional world-views and ideas of the tradition bearers helps the folklorist to reveal typical ways of nomination, unification of oral historical narratives, and mechanisms of subject selection. Good erudition of the scholars about folk beliefs makes it possible to identify changes in the folk world outlook under the influence of various factors. Researchers of the oral folk word find out the ways and mechanisms of nomination, selection of topics, strategies of self-presentation, and detect generalized, folklorized fragments.