Теоретичні питання фольклористики та етнології в науковій спадщині Максима Рильського

Abstract

У науковій спадщині тем М. Рильського є низка статей з теоретичних і практичних питань фольклористики та етнології. У них автор приділяв, зокрема, увагу термінології. Він уважав, що вживання поняття «народна поезія» щодо об’єкта дослідження не включає деякі оповідні фольклорні жанри, «реанімує» термін «словесність», однак підкреслює і синкретизм фольклору. М. Рильський досить скептично ставився до існуючих у його час поглядів щодо «відродження» епосу та «розквіту фольклору», але підкреслював перспективність збирання й дослідження міського і, особливо, робітничого фольклору. Його наукові інтереси були зосереджені на пісенних жанрах, особливу увагу він приділяв героїчному епосові – українському та сербському. Активно сприяв відродженню славістичних досліджень в Україні, підготовці відповідних наукових кадрів. У керованому ним Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України) створив групу слов’янської фольклористики (1955). Його фундаментальний проєкт – видання багатотомної серії «Українська народна творчість» – був здійснений Олексієм Деєм та співробітниками ІМФЕ.There are a number of articles on theoretical and practical issues of Folkloristics and Ethnology in the scientific heritage of the topics of M. Rylskyi. The author has paid particular attention to terminology, especially in them. He has believed that the use of the folk poetry concept concerning the object of research does not include some narrative folklore genres, resuscitates the term literature, however, it also emphasizes the syncretism of folklore. Rylskyi is rather skeptical of the views existing in his time regarding the revival of the epos and the prosperity of folklore, but has emphasized the perspective of collecting and researching urban and, especially, workers’ folklore. His scientific interests have been focused on song genres. He has paid peculiar attention to the heroic epics – Ukrainian and Serbian ones. Rylskyi has contributed actively to the revival of Slavic Studies in Ukraine and the training of relevant scientific personnel. The scientist has created a group of Slavic Folkloristics (1955) at the Institute of Art Studies, Folklore and Ethnography managed by him (now it is M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine). His solid project – the publication of the multi-volume series Ukrainian Folk Art – has been carried out by Oleksii Dei and the employees of the IASFE.