Термінологія «студій кордону» як міждисциплінарна проблема етнологічного дискурсу

Abstract

У статті йдеться про актуальність у сучасному європейському етнологічному дискурсі «студій кордону» («border studies»), котрі поєднують символічні, культурні, географічні, соціологічні, політичні, антропологічні та інші аспекти дослідження. Співвідношення глобального та локального, або макро- та мікрорівня у «border studies» є одним із принципових положень, особливо коли йдеться про етнічно мозаїчний Балканський регіон. Багатоаспектність наукового аналізу значною мірою зумовлює широту термінологічного поля, при цьому принциповим стає розрізнення таких термінів, як «boundary», «border», «frontier», кожен із яких пропонує відповідні моделі для окреслення тих чи інших рис пограниччя. Антропологічний дискурс виходить із концепту кордону як реальної території і водночас символічно існуючого простору, «обтяженого» певними культурними та міфологічними значеннями. Процеси європейської інтеграції відбуваються паралельно із встановленням нових кордонів – як реальних, так і символічних, що особливо характерно для регіону Балкан, етнокультурний простір якого представлений цілою низкою варіантів. Мета статті – показати необхідність враховувати взаємодію та взаємопроникнення різних історичних періодів, традицій та культур при аналізі певного етнокультурного діалекту. Актуальність такого дискурсу полягає у визначенні історичної спадщини регіону, котра виявляється як тяглість традиції або простежується як її рефлексія.The article is about the relevance of border studies in modern European ethnological discourse, focused on the symbolic, cultural, geographic, sociological, political, anthropological, and other aspects of the investigation. Correlation of the global and the local, or macro- and micro levels in border studies seems to be one of the fundamental theoretical propositions, especially when the question is on the ethnically mosaic Balkan region. The many-sided scientific study considerably expands the breadth of the terminology, connected with the necessity to discern the terms boundary, border, and frontier, understanding that each of them can give an adequate model for constructing different border zone peculiarities. Anthropological discourse is based on the concept of the boundary as a real territory and at the same time as a symbolically existing space marked with certain cultural and mythological senses. The processes of European integration are held simultaneously with the new borders – both real and symbolic, which is especially typical for the Balkan region, where ethnocultural space appears as a row of variants. The article is aimed at the description of the necessity to take into account the interaction and correlation of various historical periods, traditions, and cultures during the analysis of a certain ethno-cultural dialect. The relevance of such discourse is determined by the historical heritage of the region, revealed as the continuation of tradition or as its reflection.