Приірпіння: палімпсест традицій та авангарду (на прикладі с. Бобриця Бучанського району Київської області)

Abstract

Мета розвідки полягає у виявленні недостатньо висвітлених в етнологічних дослідженнях особливостей культурного ландшафту приірпінського села Бобриця Бучанського р-ну Київської обл.). Ландшафт розглядається як унікальний палімпсест та ретранслятор культурної пам’яті. Об’єктом дослідження є локальна громада, що взаємодіє з традиційними й новітніми формами розвитку середовища. Застосовано різноманітні методи дослідження, включаючи етнографічні та антропологічні підходи, аналіз музейних колекцій, соціальних мереж і поглиблених інтерв’ю з респондентами. У статті визначено дві основні групи мешканців села. Дослідження вказує на активну співпрацю громади над створенням спільної платформи для об’єднання «старих» і «нових» жителів через екологічні та культурно-мистецькі проєкти. У тексті обговорюються ключові теми місцевого дискурсу, такі як візуальний образ села, роль музею та творення нових ідентичностей. Представлений досвід є революційним через намагання «нових» і «старих» мешканців активно взаємодіяти, створюючи оптимальні механізми «залученості», та прислухатися до місцевих традиційних екокультурних сенсів.The aim of the research is to unveil the unique features of the cultural landscape of the village of Bobrytsia in the Bucha District of Kyiv Oblast in the Cis-Irpin region, which are insufficiently described in ethnological studies. The landscape is considered a distinctive palimpsest and a conduit of cultural memory. The local community, engaging with both traditional and contemporary forms of environmental development, serves as the focal point of the investigation. Diverse research methodologies, encompassing ethnographic and anthropological approaches, as well as the analysis of social networks and in-depth interviews with respondents, are used. Two primary groups of village inhabitants are determined in the article. An active collaboration within the community is shown towards establishing a shared platform for uniting old and new residents through ecological and cultural-artistic projects. The key themes in the local discourse are described in the text, including the visual portrayal of the village, the role of the museum, and the creation of new identities. The submitted experience is a revolutionary one due to the attempts of both new and old residents to cooperate actively, creating optimal mechanisms of involvement, and considering attentively local traditional eco-cultural senses.