Анализ значений постоянной Тиссерана для периодических комет
Завантаження...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Головна астрономічна обсерваторія НАН України
Анотація
При исследовании значений постоянной Тиссерана (J) обнаружен ряд новых особенностей. 1. Максимум распределения N(J) не соответствует области, предсказанной теорией захвата. 2. Значения J подчиняются степенному закону, с разрывом вблизи 2.670. 3. Минимальные значения J чаще всего наблюдаются среди комет с долготами перигелиев около 90°. 4. Между е и соз I, входящими в формулу Тиссерана, зависимость отсутствует, она проявляется только в группе комет с долготами перигелиев в области 43 — 103°. 5. Эти кометы характеризуются относительно большими наклонами I. 6. Корреляция между е и i «первоначальных» долгопериодических комет наиболее выражена у периодических комет с долготами перигелиев вблизи 90°. Периодические кометы, которые по критерию Тиссерана больше отвечают требованиям механизма захвата, характеризуются малыми у и большими е. Делается вывод о том, что только часть периодических комет захвачена из комплекса долгопериодических.
При дослідженні значень постійної Тіссерана (J) виявлено ряд нових особливостей. 1. Максимум розподілу N(J) не відповідає межам, передбачуваним теорією захвату. 2. Значення J підкоряються степеневому закону, з розривом поблизу 2.670. 3. Мінімальні значення J найчастіше спостерігаються серед комет з довготами перигеліїв біля 90°. 4. Між е та соє і, що входять у формулу Тіссерана, залежності немає, вона проявляється тільки в групі комет з довготами перигеліїв у межах 43 — 103°. 5. Ці комети характеризуються відносно великими нахилами і. 6. Кореляція між е та і «первісних» довгоперіо-дичних комет найкраще виражена у періодичних комет з довготами перигеліїв біля 90°. 7. Періодичні комети, які за критерієм Тіссерана більше відповідають вимогам механізму захвату, характеризуються малими у і великими е. Робиться висновок про те що тільки частина періодичних комет захоплена з комплексу довгоперіодичних.
The investigation of Tisserand’s constant (J) brought to light several new effects. 1. The maximum of the N(J) distribution does not lie in the interval predicted by the capture theory. 2. The values of J follow an exponential law with a discontuinity near 2.670. 3. Minimum values of J are observed more often among comets with longitudes of perihelion close to 90°. 4. There is no relationship between the values of e and cos i that appear in Tisserand’s formula; this relationship manifests itself only in the group of comets that have their longitudes of perihelion in the interval 43 — 103°. 5. These comets are characterized by relatively large values of the declination i. 6. Correlation between e and i of «primordial» long-period comets appears most clearly for periodic comets with their longitudes of perihelion close to 90°. 7. Periodic comets which according to the Tisserand criterion meet in a greater degree the requirement of the capture mechanism are characterized by small q and large e. We arrive thus to a conclusion that only a part of periodic comets have been captured from the overall set of long-period comets.
При дослідженні значень постійної Тіссерана (J) виявлено ряд нових особливостей. 1. Максимум розподілу N(J) не відповідає межам, передбачуваним теорією захвату. 2. Значення J підкоряються степеневому закону, з розривом поблизу 2.670. 3. Мінімальні значення J найчастіше спостерігаються серед комет з довготами перигеліїв біля 90°. 4. Між е та соє і, що входять у формулу Тіссерана, залежності немає, вона проявляється тільки в групі комет з довготами перигеліїв у межах 43 — 103°. 5. Ці комети характеризуються відносно великими нахилами і. 6. Кореляція між е та і «первісних» довгоперіо-дичних комет найкраще виражена у періодичних комет з довготами перигеліїв біля 90°. 7. Періодичні комети, які за критерієм Тіссерана більше відповідають вимогам механізму захвату, характеризуються малими у і великими е. Робиться висновок про те що тільки частина періодичних комет захоплена з комплексу довгоперіодичних.
The investigation of Tisserand’s constant (J) brought to light several new effects. 1. The maximum of the N(J) distribution does not lie in the interval predicted by the capture theory. 2. The values of J follow an exponential law with a discontuinity near 2.670. 3. Minimum values of J are observed more often among comets with longitudes of perihelion close to 90°. 4. There is no relationship between the values of e and cos i that appear in Tisserand’s formula; this relationship manifests itself only in the group of comets that have their longitudes of perihelion in the interval 43 — 103°. 5. These comets are characterized by relatively large values of the declination i. 6. Correlation between e and i of «primordial» long-period comets appears most clearly for periodic comets with their longitudes of perihelion close to 90°. 7. Periodic comets which according to the Tisserand criterion meet in a greater degree the requirement of the capture mechanism are characterized by small q and large e. We arrive thus to a conclusion that only a part of periodic comets have been captured from the overall set of long-period comets.
Опис
Теми
Физика тел Солнечной системы
Цитування
Анализ значений постоянной Тиссерана для периодических комет / А.С. Гулиев // Кинематика и физика небесных тел. — 1992. — Т. 8, № 2. — С. 40-46. — Бібліогр.: 10 назв. — рос.