Актові книги як джерело до історії Великого безкоролів’я на Волині (1572–1576 рр.)

Abstract

В даній статті на підставі матеріалів актових книг досліджуються особливості функціонування Волинського воєводства в період перших двох безкоролів’їв в історії Речі Посполитої. Поактовий перегляд гродських книг дозволив ввести в обіг нові джерела, зауважити конфлікти у середовищі волинської шляхти, акти прямої і прихованої незгоди з сеймиковими рішеннями, що суттєво урізноманітнює картину життя волинської шляхти цього періоду. Такий підхід дає можливість поставити питання про перегляд досі усталених в історіографії думок щодо політичної культури волинської шляхти.В данной статье на основе материалов актовых книг исследуются особенности функционирования Волынского воеводства в период первых двух бескоролевий в истории Речи Посполитой. Поактовый пересмотр гродских книг позволил ввести в оборот новые источники, отметить кон- фликты в среде волынской шляхты, акты прямого и скрытого несогласия с решениями сеймиков, что делает картину жизни волынской шляхты в этот период значительно богаче. Такой подход дает возможность поставить вопрос о пересмотре на сегодня устоявшися в историографии мнений относительно политической культуры волынской шляхты.In this article I endevour to explore the peculiarities of the Volhynia Palatinate organization in the period of the first two Interregna in the history of Polish-Lithuanian Commonealth, based on judicial books. The act by act review of the Castle (“Grodsky”) court books enabled us to bring the new sources into usage, and to make consideration for the conflicts in Volhynia gentry community, including the acts of open and hidden disagreements with the Dietines decisions. That enriches the general picture of the Volhynia gentry style of life of the period under examination. This approach allows us to re-estimate the hitherto predominant historiographical views on the political culture of Volhynia genry