Релігійно-філософські домінанти ідейного світу християнського консерватизму в "Пісні Пастелія" І. Пастелія
Завантаження...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
Анотація
У даній статті розглядається сміхова українська традиція як явище національної духовної культури,
відображеної у «Пісні Пастелія» І. Пастелія, як сполучна ланка між візіонерством й аскетизмом
митця-мислителя та абсолютною серйозністю. Сміх у такому тлумаченні є поясненням аскези, її потаємної
природи. Тому сміх І. Вишенського не суперечить аскетично-ортодоксальному образові, а робить його більш
зрозумілим, що, у свою чергу, робить сміх засобом зцілення людських душ та світу, випалення з душі зла.
В данной статье анализируется смеховая украинская традиция как явление национальной духовной культуры, отображенной в «Пісні Пастелія» И. Пастелия, как соединительное звено между визионерством и аскетизмом писателя-мыслителя и абсолютной серьёзностью. Смех в данном толковании является объяснением аскезы, её тайной природы. Поэтому смех И. Вишенского не противоречит аскетично- ортодоксальному образу, а делает его более понятным, что, в свою очередь, делает смех способом исцеления человеческих душ и мира, способом уничтожения в душе зла
В данной статье анализируется смеховая украинская традиция как явление национальной духовной культуры, отображенной в «Пісні Пастелія» И. Пастелия, как соединительное звено между визионерством и аскетизмом писателя-мыслителя и абсолютной серьёзностью. Смех в данном толковании является объяснением аскезы, её тайной природы. Поэтому смех И. Вишенского не противоречит аскетично- ортодоксальному образу, а делает его более понятным, что, в свою очередь, делает смех способом исцеления человеческих душ и мира, способом уничтожения в душе зла
Опис
Теми
Релігієзнавство
Цитування
Релігійно-філософські домінанти ідейного світу християнського консерватизму в "Пісні Пастелія" І. Пастелія / П. Ямчук // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 3. — С. 218-223. — Бібліогр.: 6 назв. — 2 укр.