Особливості вирішення просторової дихотомії “місто / село” у художній прозі Донбасу 1920–1980-х рр.

Abstract

Дана стаття присвячена дослідженню способів вирішення просторової дихотомії “місто / село” у художній прозі трьох представників донбаського офіційного літературного процесу 1950–1980-х рр.: Павла Байдебури, Микити Чернявського та Івана Костирі. У результаті було виділено три основні тенденції співвідношення міста і села у цих художніх текстах: піднесення та абсолютизація міста; негація міста; спроба об’єднання міста і села у єдиний духовний простір. Ключові слова: соцреалістичний період, канон, комплекс меншовартісності, традиція, духовність.Данная статья посвящена исследованию способов решения пространственной дихотомии “город / село” в художественной прозе трёх представителей донбасского официального литературного процесса 1950–1980-х гг.: Павла Байдебуры, Никиты Чернявского и Ивана Костыри. В результате было выделено три основные тенденции соотношения города и села в этих художественных текстах: абсолютизация города, негация города, попытка объединения города и села в единое духовное пространство. Ключевые слова: соцреалистический период, канон, комплекс неполноценности, традиция, духовность.Given article is devoted to research of ways of the decision of spatial opposition “city / village” in art prose of three representatives of the Donbass official literary process 1950–1980 years: Paul Bajdebury, Nikita Chernyavsky and Ivan Kostyri. It has been as a result allocated three basic tendencies of a parity of city and village in these art texts: absolutization of city, denying of city, attempt of association of city and village in unique spiritual space. Keywords: period of socrealizm, canon, complex of inferiority, tradition, spirituality.