К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы
Завантаження...
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України
Анотація
По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского
трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое,
покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется только в меридиональном направлении,
уменьшаясь к югу от 33 35 до 20 км; 3) основным источником углеводородов и сопочной брекчии является мощная осадочная толща палеоцена –
эоцена, выполняющая краевой прогиб Сихотэ Алиня (палеожелоб) и драпированная эффузивами олигоцена – раннего миоцена.
За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену.
Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia.
За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену.
Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia.
Опис
Теми
Геологическое строение и тектоника морского дна
Цитування
К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос.