Моделирование водообмена Тилигульского лимана с Черным морем

Abstract

С помощью численной трехмерной нестационарной гидротермодинамической модели получены оценки влияния морфометрических характеристик искусственного канала, соединяющего Тилигульский лиман с Черным морем, на интенсивность водообмена через канал и водообновления различных участков лимана морскими водами. Установлено, что для увеличения водообмена лимана с морем углубление существующего соединительного канала более эффективно, чем увеличение его ширины. Однако интенсификация водообмена с морем существенно улучшит гидроэкологические условия лишь в южной части лимана.За допомогою чисельної тривімірної нестаціонарної гідротермодинамічної моделі одержані оцінки впливу морфометричних характеристик штучного каналу, який поєднує Тилігульський лиман з Чорним морем, на інтенсивність водообміну через канал і водооновлення різних ділянок лиману морськими водами. Встановлено, що для збільшення водообміну лиману з морем поглиблення існуючого сполучного каналу більш ефективне, ніж збільшення його ширини. Проте інтенсифікація водообміну з морем істотно поліпшить гідроекологічні умови лише в південній частині лиману.Estimations of influence of morphometric characteristics of the man-made channel connecting the Tiligulsky estuary and the Black Sea, upon the intensity of water exchange through the channel and seawater renewal in various parts of the estuary are obtained by means of a numerical three-dimensional non-stationary hydrothermodynamic model. It is found that increase of water exchange between the estuary and the sea is achieved more effectively by deepening the existing channel than by increasing its width. However, water exchange intensification will substantially improve hydro-ecological conditions in the estuary southern part only.