Префікси на позначення недостатнього ступеня прояву ознаки в історії української мови і їх сучасний статус

Abstract

У статті обґрунтовується необхідність визнання префіксації за допомогою формантів при- та по- як одного зі способів творення синтетичної форми недостатнього ступеня прояву ознаки. На основі структурного і семантичного аналізу прикметників, виявлених у пам’ятках XI — XХ ст., показано, що ця функція властива їм ще з праслов’янських часів і що вони не втратили її і сьогодні.In this article, we prove the necessary to accept the prefixation with prefixes pri- and poas a method of building the adjectives in insufficient grade of quality. Based on the structural and semantic analysis of adjectives fixed in Ukrainian monuments of the 11—20th centuries, we show that this function has been characterized to them from Old Slavonic language till our days.