Просторовий поширювач луг у лексико- семантичній парадигмі концепту земля (на прикладі поетичної мови)

Abstract

У статті висвітлюються питання лексико-семантичної актуалізації образу луг як одного з найтиповіших і найбільш смислово насичених просторових поширювачів концепту земля в українській словесності. Здійснено зіставне дослідження типів контекстуальних реалізацій аналізованого образу в системі народної пісні та напрямків їх семантичного розвитку в авторській поезії, простежено основні типи метафоризації та мовно-естетичної трансформації. Наголошено на тому, що в авторській поезії арсенал лексичних конкретизаторів образу луг значно ширший, а його семантична структура істотно динамічніша.