Садибна культура як складова вітчизняної культури ХІХ ст.

Abstract

В садибі актуалізуються особливості садибної культури, виявляється її місце у вітчизняній культурі ХІХ ст., зясовується значення садибної спадщини у збереженні історичної і культурної памяті українців. Садибна культура, як основа культурного самовизначення української еліти через поєднання соціального, генеалогічного, культурного, регіонального досвіду репрезентувала особливості садибного способу життя, забезпечувала зв'язок духовних і побутових традицій сім'ї, а відтак і спадкоємність між поколіннями.В усадьбе актуализируются особенности усадебной культуры, определяется ее место в отечественной культуре XIX в., выясняется значение усадебного наследия в сохранении исторической и культурной памяти украинцев. Усадебная культура, как основа культурного самоопределения украинской элиты через сочетание социального, генеалогического, культурного, регионального опыта представила особенности усадебного образа жизни, обеспечивала связь духовных и бытовых традиций семьи, а затем и преемственность между поколениями.Homestead, as a characteristic form of social self–organization of Ukrainian nobility, a way of satisfying of its individual requirements, became a basis for the development of homestead culture. Homestead culture and considering the homestead as “a house”, as one of the main part of the existence of Ukrainian nation, are becoming particularly significant for the purpose of reflecting by Ukrainian culture on the past, saving and developing ethnical in a new native socio–cultural reality which is under the globalization process including the cultural one which aimed to the unification of cultural standards. Ukrainian native culture of the ХІХ century cannot be imagined without the nobility homestead, its inimitable style of life where an enjoyment by Ukrainian beauty has inosculated with a household, an aesthetic enjoyment by contemplation of natural beauty has inosculated with intellectual exercises, and arrangement of magnificent large holidays with close family communication, that became a basic for a homestead culture development as a unique phenomenon of culture of that period. Nobility homestead culture of the ХІХ century demonstrates wide range of ideological attitude of the epoch and forms of intellectual activities, different practices of self– realization. Homestead culture as a basis of cultural self–determination of Ukrainian elite through the combining of social, genealogical, cultural, regional experience represented the peculiarities of homestead lifestyle, provided connection of cultural and household family traditions, and consequently the succession between generations.