Единство в многообразии как принцип современной теории познания

Abstract

Статья посвящена решению актуальной проблемы синтеза научных, частично научных и ненаучных форм знания (в религии, мифологии, искусстве, художественной литературе, обыденном опыте) в единое непротиворечивое целое. Только такой синтез, по мнению автора, может дать максимально возможную и доступную полноту знаний о любом предмете и явлении. Именно синтетическая гносеология (но не эпистемология) наиболее адекватна современному состоянию единого в многообразии, многополярному и глобальному обществу.Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми синтезу наукових, частково наукових і ненаукових форм знання (в релігії, міфології, мистецтві, художній літературі, повсякденному досвіді) в єдине несуперечливе ціле. Тільки такий синтез, на думку автора, може дати максимально можливу і доступну повноту знань про будь-якому предметі і явище. Саме синтетична гносеологія (але не епістемологія) найбільш адекватна сучасному стану єдиного в різноманітті, багатополярного і глобальному суспільству.Article is devoted to the solution of an actual problem of synthesis scientific, partially scientific and nonscientific forms of knowledge (in religion, mythology, art, fiction, ordinary experience) in the uniform consistent whole. Synthetic gnoseology (but not an epistemology) is considered to be the most adequate to a current state uniform in variety, to multipolar and global society. Because of the natural limitations and incompleteness of all forms of knowledge, namely, science, philosophy, religion, art, spirituality, mythology and everyday knowledge the most complete knowledge of any object or phenomenon can only be achieved on the basis of a critical (i.e., selective) synthesis of knowledge about this subject matter contained in the abovementioned elements of human culture. Such a theory (methodology) of knowledge can be called integrated. Here are the various forms of knowledge of the world, and their unity leads to a knowledge of any object or phenomenon. The basic method of learning should be a synthesis, not analysis. Truth of a postulate of the theory, the facts must be checked on the basis of at 187 least two different, but specifically relevant theories of cognition. Broadcasting the results of epistemological practices in society can be based on individual including into the socio-cultural environment, general social languages. That is how the problems of unity in diversity in the theory of knowledge is resolved in the article.