Методологічні проблеми дослідження художньо-естетичного життя українського суспільства

Abstract

Вивчення художньо-естетичного життя українського суспільства як однієї з підсистем духовного життя є однією з актуальних теоретичних проблем, що потребують свого всеобічного філософського дослідження. Художньо-естетичне життя займає одне з найважливіших місць у житті суспільства взагалі. Значення цієї області духовного життя суспільства зумовлене специфікою його призначення, яка полягає у тому, щоб залучити людину до багатств світової та вітчизняної культури, навчити прийомам та правилам її споживання, а також сприяти розвитку творчої активності особи. Аналіз функціонування суспільної свідомості переконливо доводить, що духовні і, відповідно, художньо-естетичні фактори дозволяють суттєво впливати на вирішення актуальних проблем українського суспільства. Так, за умов загальної кризи суспільства соціально-політичні та ідеологічні цінності, як смисловий стрижень нації, можуть видатися нездатними об’єднати навколо себе націю. У цьому разі не виключений розвиток такої форми творчого духовного освоєння майбутнього, як утопія. Вихід з кризи, що пов’язана з можливістю повернення до тоталітарної системи, можливий у ”добудові” нації через культуру, у тому числі й художню [1, с. 165]. Можна цілком погодитися з такою точкою зору, адже утопія є також і формою художньо-світоглядного пошуку. Таким чином, художньо-естетичні цінності відіграють значну роль не тільки у формуванні системи національних і загальнолюдських культурних цінностей, але й у житті суспільства взагалі.