К исследованию крупномасштабной структуры солнечного ветра на пространственно разнесенных радиотелескопах

Abstract

С помощью метода фейнмановских интегралов по траекториям получены выражения для вторых и четвертых моментов поля, учитывающие потоковую структуру солнечного ветра. На их основе найдены и проанализированы выражения для спектров флуктуаций интенсивности радиоизлучения, принимаемого с помощью одиночной антенны и на двух пространственно разнесенных антеннах. На примере различных моделей солнечного ветра показано, что метод дисперсионного анализа фазовой скорости наряду с методом мерцаний позволяет наиболее полно исследовать потоковую структуру солнечного ветра на расстояниях от Солнца, превышающих 1 а. е., и дает возможность определить не только присутствие на луче зрения потоков солнечного ветра с различными скоростями, но и их параметры и протяженность.The expressions for the second and fourth field moments which take into account the solar wind flow structure are obtained with the Feynman pathintegrals method. The expressions for scintillations of power spectra for the radiation received by a single antenna and by two spatially separated antennas are obtained and analyzed. It was shown for different solar wind models that the method of the dispersion analysis of phase speed, alongside with the scintillations method, allows to most fully investigate the solar wind flow structure at distances from the Sun exceeding 1 AU. This method enables to define not only the presence of solar wind flows with various speeds but also their extent and parameters.За методом фейнманівських інтегралів за траєкторіями отримано вирази для других та четвертих моментів поля, що враховують потокову структуру сонячного вітру. На їхній основі отримано й проаналізовано вирази для спектрів флуктуацій інтенсивності радіовипромінювання, прийнятого одиночною антеною та двома просторово рознесеними антенами. На прикладі різних моделей сонячного вітру показано, що метод дисперсійного аналізу фазової швидкості разом з методом мерехтінь дозволяє найповніше досліджувати потокову структуру сонячного вітру на відстанях від Сонця, що перевищують 1 а. о., та уможливлює визначення не лише присутністі на промені зору потоків сонячного вітру з різними швидкостями, але і їх параметрів та протяжності.