Опыт изображения пространственной геоэлектрической модели по результатам двумерной инверсии параметров магнитотеллурического поля на примере Ингульского мегаблока

Abstract

На підставі декількох десятків кривих МТЗ із залученням магнітоваріаційних параметрів уперше виконано 2D інверсію по 8 взаємно перпендикулярних профілях, які покривають площу від 30◦ до 32◦ сх.д. і від 47,8◦ до 49,5◦ півн.ш. За результатами моделювання побудовано тривимірну геоелектричну модель регіону з використанням програмного комплексу, розробленого авторами. Відповідно до моделі, надра регіону, вивчені до глибини близько 60 км, рясніють неоднорідностями провідності. Покрівля найбільш упевнено виділених об’єктів розміщується на глибині понад 6 км. Найбільш провідні частини об’єктів (з опором менше 10 Ом·м та інтегральною провідністю складової понад 50 % від загальної величини) розміщуються в інтервалі глибин 20—40 км. Найбільш провідні частини аномальних об’єктів узгоджуються зі Смілянською та Бобринецькою зонами розломів і з перетином ними Голованівської шовної зони.Based on dozens of MTS curves involving magnetic variation of parameters 2D inversion of 8 mutually perpendicular profiles covering the area from 30 to 320 ◦E and from 47,8 to 49,50 ◦N was first performed. The obtained results of the simulation were used to construct a three-dimensional model of the geoelectric region using a complex software developed by the authors. The model indicates that the subsoil of the region studied to a depth of 60 km, has got numerous conductivity heterogeneities. The depth of the roof, of the most reliably selected objects, occurs below 6 km. The most conductive parts of objects (with a resistance of less than 10 ohm m and the integral conductivity of more than 50 % of the total) are located at the depths of 20—40 km. The most conductive parts of anomalous objects are consistent with Smelyansk and Bobrinets fracture zones and with their cross-section with Golovanev suture zone.На основании нескольких десятков кривых МТЗ с привлечением магнитовариационных параметров впервые выполнена 2D инверсия по 8 взаимно перпендикулярным профилям, покрывающим площадь от 30º до 32º в.д. и от 47,8º до 49,5º с.ш. По результатам моделирования построена трехмерная геоэлектрическая модель региона с использованием программного комплекса, разработанного авторами. Согласно модели, недра региона, изученные до глубины порядка 60 км, изобилуют неоднородностями проводимости. Кровля наиболее уверенно выделенных объектов располагается ниже 6 км. Наиболее проводящие части объектов (с сопротивлением менее 10 Ом м и интегральной проводимостью более 50% общей величины) находятся в интервале глубин 20-40 км. Наиболее проводящие части аномальных объектов согласуются со Смелянской и Бобринецкой зонами разломов и с пересечением ими Голованевской шовной зоны.