Локус субъективного контроля: особенности когерентности ЭЭГ-активности в состоянии покоя

Abstract

Исследовалась пространственная организация текущей ЭЭГ (с вычислением коэффициентов когерентности – Кког) у 60 взрослых обоего пола с разным положением локуса контроля, диагностируемым с использованием опросника Роттера. Регистрацию ЭЭГ (21 отведение, расположение электродов по системе «10–20») проводили в состоянии покоя с закрытыми глазами; Кког рассчитывали для 20 пар отведений. При естественной высокой интериндивидуальной вариабельности в подгруппе лиц с внутренним локусом контроля (интерналов) чаще встречались бóльшие значения Кког для колебаний всех частотных диапазонов и общего спектра ЭЭГ, особенно в лобно-центральных отведениях. У экстерналов обнаруживалось большее количество связей с низкими значениями Кког, а у интерналов – с умеренными и значимыми уровнями этого коэффициента, особенно для высокочастотных ЭЭГ-ритмов. Интерналы наиболее часто и достоверно отличались от экстерналов бóльшими величинами Кког в парах отведений F3–C3, F4–C4 и Fp2–F4. В парах O1–O2 и Р4–О2 значения Кког были практически всегда меньше у интерналов. Индекс общей интернальности демонстрировал только положительные корреляции со значениями Кког d-, β- и γ-осцилляций ЭЭГ.Досліджувалася просторова організація поточної ЕЕГ (з вирахуванням коефіцієнтів когерентності – Кког) у 60 дорослих обох статей з різним місцезнаходженням локусу контролю, діагностованим з використанням опитувальника Роттера. Реєстрацію ЕЕГ (21 відведення, розташування електродів за системою «10–20») проводили в стані спокою із заплющеними очима; Кког розраховували для 20 пар відведень. При природній високій інтеріндивідуальній варіабельності в підгрупі осіб із внутрішнім локусом контролю (інтерналів) частіше зустрічалися більші значення Кког для коливань усіх частотних діапазонів і загального спектра ЕЕГ, особливо в лобно-центральних відведеннях. У екстерналів виявлялася більша кількість зв’язків із низькими значеннями Кког, а в інтерналів – з помірними і значущими рівнями цього коефіцієнта, особливо для високочастотних ЕЕГ-ритмів. Інтернали найбільш часто й вірогідно відрізнялися від екстерналів більшими величинами Кког у парах відведень F3–C3, F4–C4 і Fp2–F4. У парах O1–O2 та Р4–О2 значення Кког були практично завжди меншими в інтерналів. Індекс загальної інтернальності демонстрував тільки позитивні кореляції зі значеннями Кког d-, β- і γ-осциляцій ЕЕГ